Справа № 712/15265/24
Провадження № 2-а/711/204/24
про залишення позовної заяви без руху
25.12.2024 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Яцюка М.В. звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.11.2024, пропущений з поважних причин; скасувати постанову від 15.11.2024 року №2077/М/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позов подано з порушенням вимог КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивачем не зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 3 ч. 1 статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 3 статті 210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідні керівники не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 235 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 210-1 КУпАП.
З вищевказаного вбачається, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Враховуючи викладене, позивачу пропонується уточнити суб'єктний склад осіб, що беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява має бути залишена без руху з наданням терміну для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 19, 20, 25, 94, 122, 123, 132, 160, 161, 169, 171, 286 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- залишити без руху, надавши позивачеві термін для усунення недоліків у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, позов буде повернуто.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху не підлягає до оскарження та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Н.М. Чапліна