Єдиний унікальний №334/7188/24 Головуючий в 1 інст. Ісаков Д.О.
Провадження №33/807/964/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
10 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Є.О. на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 5 листопада 2024 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 27 серпня 2024 року о 10 год. 09 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Зачиняєва, біля буд. №29 в м. Запоріжжі, керував автомобілем Mitsubishi Carizma, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності лікаря нарколога, що підтверджується висновком експерта №7764 від 27 серпня 2024 року, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом водій був відсторонений, про повторність попереджено.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Кузьмін Є.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та зазначив, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду даної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надані поліцейським, внаслідок чого прийняте незаконне рішення. Всупереч вимогам закону, суд не повно з'ясував обставини справи, не перевірив та не проаналізував належним чином наявні в справі докази - кожен окремо та у їх сукупності, що в свою чергу потягло невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні дані, які б об'єктивно підтверджували, що у ОСОБА_1 поліцейськими дійсно були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що в свою чергу, надавало б підстави для направлення останнього на огляд у встановленому законом порядку.
Звертає увагу суді апеляційного суду, що з відеозапису події не вбачається факт виявлення у ОСОБА_1 жодної ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені в протоколі, як і не підтверджується їх наявність.
Стверджує, що матеріалами справи не підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, саме у медичному закладі. Так, прибувши до лікаря нарколога, ОСОБА_1 надав згоду пройти огляд, однак в порушення вимог п. 12, р. ІІІ Інструкції, лікарем йому така можливість не була надана. Враховуючи фізіологічні особливості організму ОСОБА_1 не зміг здати сечу, однак був готовий здати кров.
З урахуванням наведеного, сторона захисту просить постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 5 листопада 2024 року скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
10 грудня 2024 року о 09 годині 33 хвилини, тобто після 3 хвилин від початку судового засідання, ОСОБА_1 особисто через канцелярію апеляційного суду звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю залучення до справи іншого захисника. Вказана заява отримана суддею апеляційного суду під підпис вже після розгляду даної справи - о 09 годині 42 хвилини.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Кузьмін Є.О. зазначив, що о 09 годині 20 хвилин, тобто за 10 хвилин до початку судового засідання, йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про розірвання з ним договору про надання юридичних послуг.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, з враховуючи належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, відсутність до початку судового засідання клопотань про відкладення розгляду справи, суддею апеляційного суду було прийнято рішення про розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №817585 від 27 серпня 2024 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 серпня 2024 р., згідно якого у ОСОБА_1 поліцейським виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. (а.с; 2);
- даними Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 7764 від 27 серпня 2024 р, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду;
- відеозаписом події.
Суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, вимогами п.2.5 ПДР на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.
За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 факт керування не оспорює, а оспорює досліджені докази на предмет їх допустимості.
Так, відеоматеріалом події зафіксовано: зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , перевірка документів водія, під час якої працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння. Пропозиція ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я на виявлення стану наркотичного сп'яніння, зафіксована згода ОСОБА_1 на запропонований працівниками поліції медичний огляд. Прибувши до закладу охорони здоров'я водій ОСОБА_1 повідомив лікарю, що має проблеми з сече спусканням, однак на підтвердження даного факту медичних документів не має. Повідомлення лікарем, що ОСОБА_1 має дві години для забору біологічного матеріалу. Далі, зафіксовано час очікування для повторної змоги ОСОБА_1 зібрати біологічний матеріал (сечу), який триває з 11 години 03 хв. до 13 години 00 хвилин. Однак, зі спливом двох годин, ОСОБА_1 біологічний матеріал - сечу, для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння не надав. Далі, складання лікарем медичного висновку, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду. Внаслідок чого, працівниками поліції складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 має фізіологічні особливості організму, внаслідок чого не зміг здати сечу, однак був готовий здати кров, суддя апеляційного суду виходить із наступного.
Так, відповідно п. 1.1 розділу І методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених Міністерством охорони здоров'я України (2011р.), конкретизовано, який саме біоматеріал використовується для проведення тих чи інших лабораторних досліджень а саме, визначено, що «матеріалом для дослідження виявлення та визначення наркотичних речовин є сеча». Методиками дослідження сечі на вміст наркотиків, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України, є імунохроматографічне дослідження швидкими тестами та тонкошарова хроматографія. Методики для дослідження крові на вміст наркотиків не застосовуються у зв'язку з відсутністю в закладах охорони здоров'я необхідного для цього лабораторного обладнання. Згідно з вимогами розділу 1.1.3 зазначених методичних рекомендацій, обстежувана особа при неможливості здати достатній об'єм сечі для лабораторного дослідження повинна випити приблизно 1 літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідного обсягу.
Між тим, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано, що співробітники поліції разом із ОСОБА_1 очікували з 11 год. 04 хв. до 13 години 00 хвилин повторну змогу водія зібрати біологічний матеріал (сечу). Між тим, ОСОБА_1 протягом трьох годин з моменту зупинки транспортного засобу о 10 годині 09 хвилин, сечу для лабораторного дослідження не здав, що і відображено у висновку лікаря та зафіксовано матеріалами відеозапису. Таким чином, провести токсикологічне дослідження для визначення наявності або відсутності в організмі ОСОБА_1 психоактивних речовин, які б могли викликати стан сп'яніння, не було можливим. Враховуючи вищевикладене, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 було складено висновок «відмовився від повного медичного огляду» (а.с. 3).
Така поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп'яніння, а навпаки здійснював активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.
При цьому суд бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу.
Відомості з оглянутого відео свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (о 10 год. 09 хв.) до часу його відмови здати у медичному закладі біоматеріал та складання висновку лікарем-нарколога (о 13 год. 00 хв.), переконують апеляційний суд у достатності у ОСОБА_1 часу для його здачі, що обумовлено також і фізіологічними потребами людини.
Вищевказаний медичний висновок складений за формою, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
У вказаному висновку № 7764 від 27 серпня 2024 р. встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду, що підтверджується як матеріалами справи так і відеозаписом події.
Отже, у апеляційного суду відсутні сумніви щодо правильності складеного висновку лікаря № 7764 від 27 серпня 2024 р. про відмову водія ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду.
При цьому, ОСОБА_1 чи його адвокат не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів медичного його огляду № 7764 від 27 серпня 2024 р., однак останні таким правом не скористалися.
Отже, у апеляційного суду не виникає сумнівів щодо відмови з боку водія ОСОБА_1 пройти повний медичний огляд і, на переконання судді апеляційного суду, порушень щодо процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, якого згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 5 листопада 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/7188/24