Єдиний унікальний №332/2948/24 Головуючий в 1 інст. Завіновська А.П.
Провадження №33/807/887/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
6 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стрижка С.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кухара військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 48000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір, -
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, 5 травня 2024 року о 15.32 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Історичній, біля буд. 20-В в м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 5 травня 2024 року о 15.32 год., ОСОБА_1 , будучи притягнутий 28 квітня 2024 року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та не маючи права керування транспортними засобами, діючи повторно, керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Історичній, біля буд. 20-В в м. Запоріжжі, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, а отже підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства, суддя районного суду не з'ясував всіх обставин справи, розглянув справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в його діях скалу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставин справи. Отже, вважає оскаржувану постанову суду неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що копію оскаржуваної постанови не отримував. Про час та дату судового засідання належним чином судом не повідомлений, внаслідок чого розгляд справи відбувся без його участі. Перебуває на військовій службі, через що був обмежений в можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду.
Отже, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2024 року. Постанову по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Так, матеріали провадження не містять відомостей на спростування тверджень ОСОБА_1 з приводу неналежного його повідомлення про час та дату судового засідання та розгляд справи судом без його особистої участі.
Суд апеляційний інстанції враховуючи вказане, дійшов до висновку, що ОСОБА_1 за таких обставин пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а відтак цей строк підлягає поновленню.
6 грудня 2024 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких адвокат стверджує, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 122598 від 28 квітня 2024 року, станом на 5 травня 2024 року, тобто на дату складання протоколу серії ААД № 886775 від 5 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП не набрала законної сили. Отже, на підставі наведеного, адвокат вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Стрижак С.В. підтримав апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника-адвоката Стрижка С.В., який зазначив про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції вірно встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суддя зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 886776 від 5 травня 2024 року та визнаних судом доведеними підтверджується:
- актом огляду на стан сп'яніння, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд за допомогою газоаналізатора Драгер «6810», не проводився у зв'язку з відмовою. Факт наявних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 та відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, останній особисто засвідчив власним підписом. (а.с. 20);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 5 травня 2024 р., в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою. (а.с. 21);
- відеозаписом події на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 виявлення у нього працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначення ОСОБА_1 , що він вживав 50 грамів алкогольних напоїв. Відмова ОСОБА_1 від проходження запропонованого поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.(а.с. 25).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.
Таким чином, висновки судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП, постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Однак, визнаючи винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, вказані вимоги закону суддею районного суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, не підтверджується доказами в справі.
Так, частиною 2-4 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 122598 від 28 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В той же час, суддя суду першої інстанції не звернув уваги на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 122598 від 28 квітня 2024 року, на момент складання співробітником поліції протоколу серії ААД № 886775 від 5 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не набрала законної сили, тобто був відсутній факт повторного вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За таких обставин, суддя апеляційного суду вважає, що висновок судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, враховуючи наведене, є необґрунтованим і не узгоджується з указаними вище вимогами КУпАП.
Суддя апеляційного суду вважає за неможливе перекваліфікувати дії особи на інший склад адміністративного правопорушення, оскільки притягнення особи до відповідальності за іншим складом, а саме за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до ст. 222 КУпАП не входить до повноважень суду. Притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підвідомче органам Національної поліції.
Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду дійшов до висновку про те, що справа не містить доказів повторного вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за обставин обвинувачення, викладених у протоколі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, оскаржувана постанова в частинні накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження в справі в цій частині закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 із доповненнями, задовольнити частково.
Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частинні притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати, провадження в цій частинні закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважати, що постановою суду на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 332/2948/24