"25" грудня 2024 р. Справа № 363/6512/24
25 грудня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
13.12.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Боднар Б.Є. подано вказану вище позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, що зареєстрований 03.09.2016 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2248.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
А відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №989840 від 24.12.2024, місце проживання відповідача зареєстровано за адресою зазначеною позивачем, а саме: АДРЕСА_1 , що також підтверджується долученою до позову копією паспорта громадянина України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що справа не підсудна Вишгородському районному суду Київської області та підлягає передачі за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Згідно із статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою статті 23 ЦПК України.
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як убачається зі змісту позовної заяви, представник позивача, подаючи до Вишгородського районного суду Київської області, посилається на положення частини другої статті 28 ЦПК України та вказує, що фактичне місце проживання позивача з дитиною є АДРЕСА_2 , при цьому, згідно долученої до позову копії паспорта громадянки України та згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №989833 від 24.12.2024, зареєстрованим місцем проживання позивача: АДРЕСА_3 .
Будь-яких доказів того, що місце проживання (перебування) позивача у встановленому законом порядку зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , та на її утриманні перебуває дитина, до позовної заяви не додано, та про такі докази не зазначено у позові та у переліку документів, що додаються. А тому, вказане унеможливлює застосування положень частини другої статті 28 ЦПК.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подано до Вишгородського районного суду Київської області з порушенням правил територіальної підсудності (стаття 27 ЦПК України).
Подана позовна заява має розглядатися судом за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, та не підпадає під випадки альтернативної (стаття 28 ЦПК України) чи виключної підсудності (стаття 30 ЦПК України).
Частиною дев'ятою статті 187 ЦПК України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи для розгляду за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог статті 27 ЦПК України, а саме - до Оболонського районного суду міста Києва, оскільки Вишгородський районний суд Київської області не є судом, повноважним згідно закону, на розгляд даної справи.
Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва (вул. Левка Лук'яненка, 2-Є, м.Київ, 04212).
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач