Справа№ 953/9755/24
н/п 3/953/2868/24
"24" грудня 2024 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши у залі суду, матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, -
10.10.2024 о 23 год. 35 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , по вул. Леся Сердюка у м. Харкові, з ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest 6820 або у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, 10.10.2024 о 23 год. 35 хв., ОСОБА_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , по вул. Леся Сердюка у м. Харкові, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи шляхом відправки поштового відправлення на адресу зазначену у протоколі.
Поважність причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому було достовірно відомо, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Київському районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколах про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.130, ст.126 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки в провадженні судді одночасно перебувають дві адміністративні справи про вчинення однією особою, ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП (справа №953/9755/24) та ч.1 ст.130 КУпАП (справа №953/9757/24), під час розгляду яких будуть підлягати з'ясуванню та доказуванню обставини відносно дій ОСОБА_1 , то з метою повного, об'єктивного і всебічного розгляду, суд дійшов висновку про необхідність об'єднання цих справ в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №147772 від 11.10.2024, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп'яніння;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147783 від 11.10.2024, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом);
постановою серії ЕНА № 2899265 від 24.08.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом;
довідкою з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції», відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
відеозаписами, наявних в матеріалах адміністративної справи;
довідкою про повторність;
рапортами інспектора УПП в Харківській області від 11.10.2024, про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів та відеозаписами.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та направлення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Так, з наданого відеозаписів вбачається: ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння мотивуючи це тим, що він дійсно перебуває в стані алкогольного сп'яніння і немає необхідності гаяти час на проходження огляду; працівником поліції роз'яснено, що у такому разі наявне порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та стосовно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП; ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
З дослідженого відеозапису не вбачається факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , однак, суд зауважує, що правопорушник не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Окрім того, з зазначеного відеозапису вбачається спілкування поліцейського з військовослужбовцем, який підтвердив керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку.
Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу, проте, суд зазначає, що за порушення вимог щодо законності підстав зупинення транспортного засобу поліцейський може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом, але це не нівелює порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
При вирішенні питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом враховано положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року. Відповідно п. 3 розділу І Інструкції повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови ЕНА № 2899265 ОСОБА_1 24.08.2024 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а, отже, правопорушення вчинено ним повторно протягом року. При цьому суд немає будь-яких даних щодо її оскарження або скасування.
Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто повторно протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб ВАЗ 2103, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , належить правопорушнику. Згідно із відомостями викладених в довідці, наявної в матеріалах справи, цей транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
При вирішені питання щодо накладення на правопорушника стягнення за ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років суд враховує наступне.
За сталою практикою Європейського суду з прав людини під дію кримінального аспекту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження на керування автомобілем, таких як штрафні бали чи дискваліфікація (справи Лунц проти Німеччини, п. 182; Шмауцер проти Австрії, Малігек проти Франції). Враховуючи, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, дане адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження№ 51-944кмо23), згідно якого Верховний Суд зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Окрім того, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку є доцільним та обґрунтованим.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення за ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Водночас, у цій справі ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності будь-яких доказів, що вчинення ним зазначених адміністративних правопорушень було здійснено при виконанні службових обов'язків або у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, або виконував обов'язки військової служби. Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Об'єднати в одне провадження справи №953/9755/24, №953/9757/24 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП. Присвоїти об'єднаній справі номер №953/9755/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.