Справа № 355/1350/24
Провадження № 2/355/769/24
12 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить зменшити розмір аліментів, встановлений рішення №2/101/777/2012 від 06 грудня 2012 року виданого Баришівським районним судом Київської області, про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі1/4 з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи 19 вересня 2012 року і до повноліття дитини, з частини з усіх видів заробітку(доходу) до 1/8 частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області, видано виконавчий лист №2/101/777/2012 від 06 грудня 2012 року згідно з якого з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2012 року і до повноліття дитини. З 14 січня 2013 року виконавчий лист перебуває на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та відкрито виконавче провадження №АСВП 35979867. 11 травня 2019 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у Шевченківському районному відділі у місті Полтава державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції . З ОСОБА_4 він має двох спільних дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Київського районного суду міста Полтави видано виконавчий лист №552/3755/23 від 20 вересня 2023 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку(доходу) але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 03 липня 2023 року і до їх повноліття. З 05 жовтня 2023 року виконавчий лист перебуває на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та відкрито виконавче провадження АСВП 72947884.
Він не відмовляється брати участь у вихованні сина ОСОБА_3 , сплачувати аліменти та виконувати батьківський обов'язок. Про те, такий розмір аліментів є непосильним, для нього оскільки він сплачує аліменти ще і на утримання двох малолітніх дітей. За виконавчим листом АСВП 35979867 виникла заборгованість і державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 20 березня 2024 року з зазначення відрахувань у розмірі 50%. За виконавчими листами АСВП
72947884 та АСВП 35979867 з нього утримують 70% з заробітної плати і йому залишається 30% від заробітку тому змушений звернутися до суду із проханням про зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Баришівського районного суду Київської області №2/101/777/2012 від 06 грудня 2012 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі з усіх видів заробітку щомісячно, але неменше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2012 року і до повноліття дитини, з частини з усіх видів заробітку(доходу) до 1/8 частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, передав свої повноваження представнику адвокату Чудненко В.М..
Представник позивача ОСОБА_9 до суду не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась передала свої повноваження своєму представнику ОСОБА_10 .. Однак нею був наданий відзив у якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити, обґрунтував тим, що позивачем не було достатньо обґрунтована потреба у зменшенні розміру аліментів, а також не зазначені обставини, які згідно вимогам СК України мають дати можливість суду задовольнити його позовні вимоги. Погіршення матеріального стану у боржника відсутня. Навпаки боржник отримав офіційну роботу і у березня 2024 року на його заробіток Київським ВДВС у м. Полтава Міністерства юстиції було звернене стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . На момент винесення відповідної постанови органом ДВС позивач мав заборгованість у розмірі 223697,16 гривень. Зазначена сума заборгованості сформувалась через несплату аліментів протягом більш, ніж 3-х років. Весь час позивач не піклувався про матеріальний стан дитини, що суперечить вимогам ст.ст.15,180 СК України., згідно з якими батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Більше того, одразу після початку стягнення такого значного розміру боргу який формувався роками, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зменшення розміру аліментів, пояснюючи цю необхідністю наявністю двох інших малолітніх дітей від іншого шлюбу. Вона вважає, що така вимога є необґрунтованою послалась на постанову Верховного суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 де зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу. У наведеному позивачем випадку йдеться мова про збільшення доходів позивача. В цієї постанові Верховний Суд наголосив , що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Посилання позивача на ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає максимальний розмір відрахування не більше 50% від заробітної плати боржника у двох окремих виконавчих провадженнях не може бути причиною для зменшення розміру аліментів лише на утримання однієї дитини. Доводи позивача про те, що на утримання сина ОСОБА_3 з нього стягується 50% від його заробітної платити, не має братися судом до уваги, оскільки це- виконавча дія, що носить тимчасовий характер і застосовується для погашення існуючої заборгованості зі сплати аліментів за попередні періоди. Після погашення позивачем ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , загальний розмір аліментів, що будуть стягуватись на утримання усіх трьох дітей складатиме загалом 58%, що не суперечить нормам законів і не перевищує допустимий розмір стягнення аліментів по виконавчих провадженнях.(а.с.51-54)
Представник відповідача ОСОБА_10 до судового засідання не з'явилась повідомила про можливість розгляду справи за її відсутності позовні вимоги не визнає просила відмовити в їх задоволенні. Стосовно позовної заяви нею було надано доповнення до відзиву у якому вона просить у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 відмовити, обґрунтував його тим, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до державного виконавця із заявою надати актуальний розрахунок про суму боргу позивача. Станом на 30 вересня 2024 року сума боргу склала 321020,84 гривень. З довідки вбачається, що позивач злісно ухиляється від сплати аліментів, навіть коли мав заробіток понад 74000 гривень на місяць. Відповідача ОСОБА_2 зверталась з заявою до державного виконавця про ухвалення постанови про накладання штрафу на позивача в розмірі 50% від суми боргу. Постанова була ухвалена в рамках виконавчого провадження №35979867 04 жовтня 2024 року, сума штрафу складає 160510,42 гривень. Таким чином сума заборгованості складає станом на 30 вересня 2024 року 481531,26 гривень і сума боргу по факту не зменшується, оскільки в довідці останні місяці зазначено розмір доходу позивача як середня заробітна плата по регіону. Позивач продовжує отримувати заробітну плату приблизно 42000 гривень. Позивач з народження сина практично з ним не спілкується, брати до себе в гості його неодноразово відмовлявся, говорив з сином по телефону тільки 5 разів, посилаючись на те, що в його нова дружина проти їхнього спілкування. Позивач повинен сплатити заборгованість а після цього з нього будуть стягувати розміру аліментів на утримання сина.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідив надані матеріали у справі, а саме з боку позивача:
Копію паспорта позивача з якого слід, що він є громадянином України.(а.с.4)
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 січня 2013 року яка ухвалена головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Міняйло О.Г. про примусове виконання виконавчого листа №2/1001/77/2012 виданого 06 грудня 2021 року Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 30 червня 2012 року у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2012 року і до повноліття дитини.(а.с.5)
Копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20 березня 2024 року ОСОБА_1 (а.с.6-7)
Копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_11 з якого слід, що був зареєстрований шлюб 11 травня 2019 року актовий запис №394 місце реєстрації Шевченківський районний у місті Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_12 , дружини ОСОБА_12 ..(а.с.8)
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .(а.с.9)
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .(а.с.10)
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2023 року яка ухвалена державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усаніної К.П. про примусове виконання виконавчого листа №552/3755/23 виданого 20 вересня 2023 року Київським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина неповнолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03 липня 2023 року і до повноліття.(а.с.11-12)
Копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (а.с.13-14)
Копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2022 року №42 слід, що позивач ОСОБА_1 який призваний по мобілізації зарахований до списків особового складу часті.(а.с.67)
Копію військового квитка ОСОБА_1 (а.с.68-71)
Копії довідки від13 лютого 2023 року №1528 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_13 про пільги і привілеї солдату ОСОБА_1 (а.с.72)
Копія посвідчення на ім'я ОСОБА_1 учасника бойових дій.(а.с.73)
Судом досліджені надані докази з боку сторони відповідача а саме:
Довідку та її копію про розрахунок боргу від 02 жовтня 2024 року №115037 від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з якої слід, що за 2021 рік у позивача мається заборгованість по аліментам 13492 гривень, за 2022 рік 174108,15 гривень, за 2023 рік 112398,77 гривень, за 2024 рік 321020,84 гривень.(а.с.89-91)
Копію постанови про накладання штрафу від 02 жовтня 2024 року ухвалену старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміною В.С. з якого слід, що у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, було накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 63399,74 гривень.(а.с.93)
Постанову про накладання штрафу від 04 жовтня 2024 року та її копію ухвалену старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміною В.С. з якого слід, що у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, було накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 160510,42 гривень(а.с.95)
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зміна правовідношення.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
У Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Відповідно ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно ч.2,ч.3 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1,ч.2,ч.3 ст.181СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або)натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно ч.1ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст.273 ЦПК України встановлено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Отже, зміна розміру аліментів у бік зменшення можлива у випадку зміни матеріального стану платника, в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан, наприклад, зменшився дохід чи у його розпорядженні залишається менша сума грошових коштів тощо, або змінився сімейний стан платника, в результаті чого у нього з'явилися нові утриманці, або погіршився стан здоров'я, що потягло додаткові грошові витрати. Вказані обставини мають виникнути після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним, зміна матеріального або сімейного стану платника аліментів є законно визначеною та самостійною підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібні висновки викладено у Постанові Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі № 727/1599/22.
Також, Верховний Суд у Постанові від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20 вказав, що факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Аналогічні положення містяться в частині другій статті 70 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Визначена судом частка щомісячного розміру аліментів від заробітної плати (доходу) позивача не перевищує вказаного розміру.
Обставина, що на теперішній час позивач має обов'язок погасити заборгованість по аліментам, через що з нього утримується 50% заробітної плати щомісячно, не може впливати на зменшення стягнення аліментів, оскільки заборгованість утворилась як результат невиконання позивачем рішення суду про стягнення аліментів.
За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення про стягнення з нього аліментів змінився його матеріальний стан, в результаті чого зменшився його дохід чи у його розпорядженні залишається менша сума грошових коштів тощо, або погіршився стан його здоров'я, що потягло додаткові грошові витрати, через що він не має змоги сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Позивач має стабільний заробіток, однак заборгованість по аліментам та накладені на нього штрафи не погашає, яка накопичується з кожним роком. Розмір заробітній плати а також відрахування з неї грошових коштів позивачем наданий не був, доводи про перевищення стягнення з нього аліментів доведені не ним не були. З таких підстав позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1ч.2 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 стосовно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, звільнений від слати судового збору.
Судові витрати, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 141, 263-266, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,192 СК України,-
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду, шляхом подачі скарги через Баришівський районний суд.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов