23 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 420/33709/23
адміністративне провадження № К/990/48404/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М. перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 420/33709/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення про перерахунок пенсії №951370834643 від 05.11.2021 в частині встановлення особливості - «Не підлягають МП, признач, за ріш.суду в тверд.розм. - з 01.12.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ»;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці без застосування до її пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 01.12.2021 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ» та з дотриманням вимог статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.12.2021, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024, позов задоволено.
16.12.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024.
Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Окрім того, на думку скаржника, судами першої та другої інстанцій: порушено норми статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, не в повній мірі були з'ясовані обставини по справі; суди першої та другої інстанцій при вирішенні справи вийшли за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутились в дискреційні повноваження відповідача.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
На виконання пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Натомість у цій справі скаржник не зазначає підстав, на яких подається касаційна скарга.
Пункт 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов'язок покладено на скаржника, так як в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
В той же час аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
За таких обставин касаційна скарга належить поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 420/33709/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін