24 грудня 2024 року
м. Київ
справа №440/6307/24
адміністративне провадження № К/990/49407/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024
у справі № 440/6307/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації, тобто як базового місяця;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, б пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 скасовано в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 05.09.2018 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 залишено без змін.
20.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 440/6307/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі № 440/6307/24 та визначено, що цей спір належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим постановлено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадки.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 440/6307/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк