24 грудня 2024 року справа № 580/11745/24 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання Державної казначейської служби України про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення коштів,
26.11.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; код ЄДРПОУ 37567646) (далі - відповідач) про стягнення з Державного бюджету України на його користь 43598,36грн, що становить 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання за період з 13.10.2021 до 25.11.2024 включно, та 221320,11грн інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання за той самий період.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач порушив строк для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021. Тому звернувся до суду зі вказаним позовом.
Ухвалою від 02 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.
12.12.2024 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого просив розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін (за його участі) (далі - Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що ця справа стосується його діяльності, як окремої юридичної особи та суб'єкта, наділеного державою повноваженнями приймати рішення щодо безспірного списання коштів із рахунків боржників і Державного бюджету на підставі виконавчих документів. Оскільки надані докази потребують дослідження у судовому засіданні, враховуючи складність справи в цілому, вважає, що розгляд справи без проведення судового засідання може призвести до порушення принципу змагальності сторін і негативно вплинути на його права й обов'язки.
Оцінивши доводи Клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист та порушення принципу змагальності сторін.
Предметом вказаного вище спору є перевірка дотримання відповідачем строку виконання судового рішення про стягнення коштів на користь позивача та наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на його користь вказаних вище коштів, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання за спірний період.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Зважаючи на вказану вище норму, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні Клопотання відповідача.
Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.
Проведення відкритих судових засідань в інших, аніж зали відповідного суду приміщеннях на дату розгляду Клопотання чинним процесуальним законом не передбачено.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В Клопотанні не зазначено жодних доводів з приводу обставин, з'ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідач не зазначив жодного обґрунтованого доводу, що характер і предмет доказування доцільно встановити під час відкритих засідань. Не вказав підстав, наявність яких може свідчити про доцільність розгляду справи саме у відкритому судовому засіданні. Обставини спору та факти, на які посилаються сторони, можливо встановити з письмових доказів. Трактування змісту цих документів, зважаючи на відсутність в них відомостей, які би потребували спеціальних фахових знань, не доцільне.
Отже, Клопотання відповідача не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.2-20, 44-49, 72-80,159, 259-263, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання вх. від 12.12.2024 Державної казначейської служби України про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення коштів.
2. Розглянути справу правилами письмового провадження.
3. Копії ухвали направити учасникам спору.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ