про самовідвід судді
24 грудня 2024 року Київ № 320/61435/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши заяву судді Басая О.В. про самовідвід під час розгляду заяви про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, в якому просить суд:
- зупинити, до ухвалення судового рішення, дію наказу т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 11.12.2024 № 496/к про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, в частині виставлення негативної оцінки начальнику Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві Сімановському О.В.;
- зупинити, до ухвалення судового рішення, дію наказу т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 18.12.2024 № 507/к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- зупинити, до ухвалення судового рішення, дію наказу т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 19.12.2024 № 508/к "Про тимчасове покладення виконання обов'язків начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на ОСОБА_2 ";
- заборонити вчинення будь-яких дій, пов'язаних з виконанням наказів т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 11.12.2024 № 496/к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2024 році державних службовців категорії "Б", які займають посади начальників та заступників начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України", від 18.12.2024 № 507/к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 19.12.2024 № 508/к "Про тимчасове покладення виконання обов'язків начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на ОСОБА_2 ".
23.12.2024 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Басая О.В. головуючим для розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 320/61435/24. Зазначена заява зареєстрована у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" Київського окружного адміністративного суду 23.12.2024 та передана 24.12.2024 головуючому судді - Басаю О.В. для подальшого розгляду.
24.12.2024 головуючий суддя Басай О.В. подав заяву про самовідвід. Заяву обґрунтував тим, що особисто знайомий більше десяти років із ОСОБА_1 , який звернувся із заявою про забезпечення позову. Головуючий суддя Басай О.В., як голова Київського окружного адміністративного суду, неодноразово зустрічався з ОСОБА_1 , як очільником Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, з приводу виконання службових обов'язків, у тому числі щодо вирішення питань, пов'язаних із виконанням положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 р. № 2825-ІХ. За зазначених вище обставин головуючий суддя Басай О.В. вважає, що не може брати участь у розгляді такої заяви беручи до уваги положення пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною першою статті 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK").
Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним у Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У такому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду необхідно розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Згідно з практикою ЄСПЛ, під час вирішення того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі саме висновки містяться також в рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
У той же час реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Під час розгляду заяви про самовідвід суд бере до уваги, що головуючий суддя Басай О.В. особисто знайомий більше десяти років із ОСОБА_1 , який звернувся із заявою про забезпечення позову. Головуючий суддя Басай О.В., як голова Київського окружного адміністративного суду, неодноразово зустрічався з Сімановським Олександром Володимировичем, як очільником Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, з приводу виконання службових обов'язків, у тому числі щодо вирішення питань, пов'язаних із виконанням положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 р. № 2825-ІХ, а тому суд вважає, що будь-яке рішення під час розгляду заяви про забезпечення позову, прийняте судом, до складу якого входить суддя Басай О.В., може викликати сумнів у його безсторонності, необ'єктивності або неупередженості.
Таким чином, будь-яке рішення під час розгляду заяви про забезпечення позову, прийняте судом, до складу якого входить суддя Басай О.В., може викликати обґрунтований сумнів у ОСОБА_1 чи у стороннього спостерігача у безсторонності та неупередженості судді під час розгляду заяви про забезпечення позову, зокрема, що суд у складі головуючого судді Басая О.В. зможе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення під час вирішення цієї заяви, хоча і не існує доказів в упередженості та зацікавленості судді, а тому задля виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді, з метою забезпечення усунення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача, суд дійшов висновку про наявність обставин, за яких суддя Басай О.В. не може брати участі в розгляді цієї заяви про забезпечення позову, а тому заяву про самовідвід необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву судді Басая О.В. про самовідвід.
Передати заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 320/61435/24, яка подана до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.