Справа № 587/4428/24
24 грудня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200480003174 від 24 жовтня 2024 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Сумського району, с. Токарі, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,-
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, №255/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, № 734/2023 від 06 листопада 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто до 13 травня 2024 року, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року, 12 серпня 2024 строком на 90 діб до 09 листопада 2024 року, з 10 листопада 2024 року строком на 90 діб по 07 лютого 2025 року.
Так, 21 жовтня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, ОСОБА_4 приїхав на маршрутному таксі до м. Суми, де вийшовши на зупинці, неподалік 2-ї лікарні, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 31, на землі примітив для себе банківську картку АТ КБ «Приватбанк»№ НОМЕР_1 , емітовану на ім'я ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на привласнення банківської картки з метою подальшого незаконного здійснення банківських операцій з її використанням. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення офіційного документу у вигляді банківської картки, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік 2-ї лікарні, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 31, усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, маючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме - для заволодіння коштами, привласнив вказану картку, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пп. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_6 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнивши вказаний офіційний документ.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у привласненні банківської картки АТ КБ «Приватбанк», яка емітована на ім'я ОСОБА_6 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнення офіційного документу з корисливих мотивів.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи при собі викрадену картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 , у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння грошовими коштами з вказаної банківської картки шляхом здійснення банківських операцій за допомогою функції «РауРаss».
Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні, маючи єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену мету на крадіжку грошових коштів з банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , відкриту по банківському рахунку № НОМЕР_2 , шляхом оплати за товари, ОСОБА_4 прибув до магазину ФОП « ОСОБА_7 », що за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що вказана картка має функцію «РауРаss» і не потребує введення паролю, де 21 жовтня 2024 року о 06:30 год. здійснив покупку товару на суму 127,00 грн. Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж магазині, використовуючи банківську картку потерпілої, 21 жовтня 2024 року о 06:37 год. здійснив покупку товару на суму 400 грн. та 195 грн., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_8 », що за адресою АДРЕСА_4 , де 21 жовтня 2024 року о 08 год. 06 хв. придбав товар на суму 277 грн, розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
У подальшому, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_4 прибув до магазину ФОП « ОСОБА_9 », що за адресою: АДРЕСА_3 , де 21 жовтня 2024 року о 16:01 год. здійснив покупку товару на суму 41 грн. 90 коп., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_10 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де 21 жовтня 2024 року о 16:04 год. придбав продукти харчування на суму 161 грн. 67 коп., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
У подальшому, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку№ НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ЧП «Пономаренко Л. А.», який розташований за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, буд. 48, де 21 жовтня 2024 року о 16:07 год. придбав товар на суму 132,00 грн, розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_11 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де 21 жовтня 2024 року о 16:32 год. придбав товар на суму 178 грн., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
У подальшому, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку№ НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_7 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де 22 жовтня 2024 року о 06:36 год. придбав товар на суму 59 грн., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до АЗС «MARSHAL», яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 4/5, де 22 жовтня 2024 року о 09 год. 33 хв. придбав бензин А-92 на суму 269 грн 50 коп., розрахувавшись банківською карткою, після чого покинув приміщення АЗС.
У подальшому, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з карти № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку№ НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_12 », який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , де 22 жовтня 2024 о 09:37 год. придбав товар на суму 100 грн, розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з картки № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ЧП «Пономаренко Л. А.», який розташований за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, буд. 48, де 22 жовтня 2024 року о 09:42 год. придбав товар на суму 178 грн., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з картки № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_11 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де 22 жовтня 2024 року о 10:13 год. придбав товар на суму 160 грн. Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж магазині, використовуючи банківську картку потерпілої, 22 жовтня 2024 року о 10:16 год. придбав товар на суму 225 грн. Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж магазині, використовуючи банківську картку потерпілої, 22 жовтня 2024 року о 10:19 год. придбав товар на суму 249 грн, розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
У подальшому, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з картки № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку№ НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП «Сухоставець», який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де 22 жовтня 2024 року о 12:28 год. придбав товар на суму 100 грн., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
Продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення грошових коштів з картки № НОМЕР_1 , відкритої по банківському рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_13 », який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де 22 жовтня 2024 року о 12:21 год. придбав товар на суму 87 грн 30 коп. Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж магазині, використовуючи банківську картку потерпілої, 22 жовтня 2024 року о 12:33 год. придбав товар на суму 84 грн 60 коп. Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж магазині, використовуючи банківську картку потерпілої, 22 жовтням 2024 року о 12 год. 36 хв. придбав товар на суму 199 грн 30 коп., розрахувавшись вищевказаною банківською карткою, після чого покинув приміщення магазину.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному, таємному, вчиненому в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна, а саме грошових коштів, належних ОСОБА_6 на загальну суму 3224 грн 27 коп., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинено в умовах воєнного стану».
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 26 листопада 2024 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024200480003174 від 24 жовтня 2024 року, з одного боку, та обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_14 .
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди (ч. 5 ст. 65 КК України).
Виходячи із змісту вказаної угоди, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.
Згідно з умовами угоди сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 10200 грн.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Потерпіла ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України надала прокурору ОСОБА_3 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання.
Прокурор та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні проти укладення угоди не заперечувала, з мірою покарання згодна, претензій майнового характеру до обвинуваченого не має.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, відноситься до кримінальних проступків, ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 67 КК України не встановлені.
На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін. Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд враховує характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем роботи зарекомендував себе дисциплінованим та сумлінним працівником, неодружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, а також обставини, що пом'якшують його покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні не обирався.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 листопада 2024 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024200480003174 від 24 жовтня 2024 року з одного боку, та обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_14 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680, 00 грн.;
- за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі подачі апеляційної скарги - після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1