Справа № 373/1827/24
Провадження № 3/373/797/24
18 грудня 2024 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В.,
за участі захисника Панченка Б.В.; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли із Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Переяслав-Хмельницький Київської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого механіком ТОВ «Переяслав-Авто», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
1. ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 14.08.2024 о 22:04 год по вул. Богдана Хмельницького, 137 в м. Переяславі Бориспільського району Київської області, керував автомобілем «Шевролет Лачетті», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 в провину ставиться вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтвердив час та місце, факт керування автомобілем, пояснивши, що 14.08.2024 приблизно о 22 год зупинився на автомобілі «Шевролет Лачетті» неподалік зупинки громадського транспорту навпроти магазину «АТБ» по вул. Богдана Хмельницького у м. Переяславі Бориспільського району Київської області для зустрічі з дружиною ОСОБА_2 , яка працює продавцем у магазині на зупинці громадського транспорту. Вийшовши із автомобіля, він звернув увагу на те, що за його автомобілем зупинився автомобіль патрульної поліції. З автомобіля вийшли двоє поліцейських, один наглядно знайомий, з яким склались неприязні стосунки через заяву поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності незадовго до даних подій. До нього підійшов означений поліцейський, назвався за прізвищем « ОСОБА_3 », зробив зауваження з приводу місця зупинки автомобіля та попросив надати документи на транспортний засіб, посвідчення водія. Він надав документи поліцейському, який під час ознайомлення висловив підозру про вживання ним спиртних напоїв та запропонував пройти освідування за допомогою приладу «Драгер» або в Бориспільській лікарні. Він відмовився проходити огляд на визначення стану сп'яніння у зв'язку із раніше висловленою заявою одного з поліцейських про притягнення до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що й повідомив. Після цього працівник поліції сфотографував його документи та пішов складати протокол до автомобіля патрульної поліції. В цей час він зателефонував знайомій особі ОСОБА_4 та попросив відвезти для освідування, на що останній погодився, на автомобілі ОСОБА_4 поїхали до лікувального закладу в м. Києві, поліцейський відмовив у наданні копії протоколу про адміністративне правопорушення. За висновком лікаря, складеним о 23:50 год цього ж дня, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Ураховуючи заборону пересування в комендантську годину, він разом із ОСОБА_4 ночував у дядька дружини ОСОБА_5 у м. Києві, вранці повернувся до м. Переяслава.
Захисник Панченко Б.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи порушенням порядку встановлення стану алкогольного сп'яніння, просив урахувати висновок лікаря від 14.08.2024.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з'явився. Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки судом вжито вичерпних процесуальних заходів для її виклику.
2. Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 020775 від 14.08.2024; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідка ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія; відеозапис подій від 14.08.2024; вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із такого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, ознаками цього правопорушення є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення. В силу положень ст. 251 КУпАП протокол є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 020775 від 14.08.2024 не є доказом вини ОСОБА_1 , оскільки викладені в ньому обставини про керування останнього 14.08.2024 о 22:04 год по вул. Богдана Хмельницького, 137 у м. Переяславі Бориспільського району Київської області траснпортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмова від проходження огляду на алкогольного сп'яніння, роз'яснення права на захист, достовірно, в достатності та поза розумним сумнівом не підтверджені належними доказами.
За змістом статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями частини 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (Інструкція № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (заклад охорони здоров'я).
Згідно із пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до правил, визначених пунктом 5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 (Інструкція № 1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
3. У ході дослідження відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, зокрема, за найменуваннями «2024_0814_220001_0000009_133217_0014», тривалість 09 хв. 03 сек., та «2024_0814_221156_0000009_133217_0016», тривалість 4 хв. 26 сек., судом встановлено, що в порушення вимог Інструкції № 1026 відеозапис фіксації адміністративного правопорушення безперервно не здійснювався.
Відповідно до вказаного вище фрагменту відеозапису працівником поліції у ході розмови з ОСОБА_1 було оголошено наступне: «... давайте пройдемо огляд... давайте в лікарню я Вам запропоную пройти огляд...», на що останній фактично відмовився.
Суд вважає, що вимога поліцейського пройти особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я без оголошення причин зупинки транспортного засобу, виявлених ознак сп'яніння (у протоколі вказано про три ознаки сп'яніння), підозри у вчиненні адміністративного правопорушення, порушення провадження та роз'яснення відповідних прав за ст. 268 КУпАП, без роз'яснення порядку проходження огляду на стан сп'яніння та наслідків відмови від проходження такого огляду, до яких входить захід забезпечення провадження у вигляді відсторонення водія від керування транспортним засобом та/або тимчасове затримання траспортного засобу, відсутність фіксації відмови від отримання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, відсутність свідків у випадку неправильної роботи відеокамери (самостійне вимкнення, перерви в роботі тощо), в своїй сукупності призводять до порушення процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, визначених Інструкцією № 1452/735 та вимогами КУпАП, якими передбачено послідовний порядок та умови освідування, вимоги до складання відповідних документів та протоколу про адміністративне правоопрушення.
З наданого суду доказу (відеозаписи подій від 14.08.2022 на диску для лазерних систем зчитування, на а/с 6) не вбачається, що працівник поліції оголошував причини зупинки транспортного засобу та роз'яснював водію ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП; поліцейським не оголошено водію ознак сп'яніння та не роз'яснено наслідків відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та/або в закладі охорони здоров'я, не зафіксовано складання та відмову від отримання ОСОБА_1 направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров'я, не залучено свідків у випадку несправності (незадовільної роботи) відеокамери, з відеозапису якої вбачалась би артикульована вимога особі, яка керує транспортним засобом, пройти відповідний огляд.
Відеозаписи, що містяться на диску для лазерних систем зчитування, за своїм змістом та тривалістю не відображають усіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, не спростовують розумні сумніви в обмеженні ОСОБА_1 права на захист.
Суд не бере до уваги як належний доказ у справі вказані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, номер притрою не встановлено, з наведених вище підстав, оскільки з відеозаписів неможливо достовірно та повно встановити хід адміністративного провадження; хронологію та ознаки адміністративного правопорушення за змістом, вказаним у протоколі; обставини, що могли відбуватися в проміжки часу, в яких відеокамера поліцейського (поліцейських) були вимкнена або здійснювала запис неналежним чином.
Обґрунтований сумнів викликає форма вимоги поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я. Так, пропозиція поліцейського не була формалізованою, не мала зобов'язального характеру для водія, не відповідала за своїм змістом вимозі, оскільки проходження огляду на визначення стану сп'яніння ставилось в залежність від дозволу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази про вручення ОСОБА_1 направлення у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння або зафіксованої відмови від отримання такого направлення, а тому такий аргумент сторони захисту є прийнятним.
У випадку складання поліцейським на місці зупинки транспортного засобу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, згоди водія на такий огляд, невручення направлення може сприяти вчиненню водієм адміністративного правопорушення.
Крім цього, слід констатувати, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння.
Аналогічна позиція стосовно допущених працівниками поліції порушень оформлення матеріалів справи та інших документів у справах про адміністративні правопорушення викладена Верховним Судом у постанові від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 (відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР України, є неналежним доказом, якщо в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис).
4. Суд дійшов до висновку, що порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР не відбулось, так як не було дотримано законну процедуру відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкцій № 1452/735 та 1026, тобто порядку огляду особи на стан сп'яніння, фіксації адміністративного правопорушення та адміністративного провадження в достатній мірі.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 у справі № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.10.1988 у справі «Салабіаку проти Франції» зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (п. 282).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи обставини складання протоколу, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності та встановлення порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд дійшов до висновку про відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283-284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ