Справа № 140/3133/14-к
Провадження №11-кп/801/1215/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
18 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді судом кримінального провадження ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 19.09.2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та засуджено до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29 вересня 2014 року до 27 листопада 2014 року включно, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 737 (одинадцять сімсот тридцять сім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
Вирішено долю речових доказів.
встановив:
28.09.2014 ОСОБА_8 , маючи намір на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів, домовився з ОСОБА_10 про час та місце збуту наркотичних засобів останньому.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 29.09.2014 близько 13:40 год., неподалік території заводу ДП УГК «Nemiroff», розташований за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 31, зустрівся з ОСОБА_10 , від якого отримав грошові кошти в сумі 500 грн. та надав обіцянку збути йому наркотичні засоби. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 29.09.2014 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи неподалік «Спиртзаводського» ставка,що розташований по вул. Горького в м. Немирів, зустрівся з ОСОБА_11 , у якого для подальшого незаконного збуту за 350 грн. умисно, протиправно придбав 6 паперових згортків з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 1161 від 30.09.2014 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 14,4 гр. у перерахунку на висушену речовину.
З метою подальшої реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_10 та умисно, протиправно з корисливих спонукань збув останньому 5 паперових згортків з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно з вищевказаним висновком експерта, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом,загальною масою 11,99 гр. у перерахунку на висушену речовину.
Прокурор, який приймав участь у розгляді судом кримінального провадження ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 19.09.2024 стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України в частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м?якості та у зв?язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити свій вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 307 КК України на 7 років позбавлення волі. Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на те, що ОСОБА_8 незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб. За ч.1 ст. 307 КК України звільнити від покарання ОСОБА_8 на підставі п. 4 ч. 1 ст.49, ч. 5 ст.74 КК України.
Вимоги обґрунтовує тим, що з обвинувачення визнаного судом доведеним, підлягає виключенню вказівка на те, що останній незаконно збув саме особливо небезпечний наркотичний засіб, оскільки з врахуванням Закону він не є предметом даного кримінального правопорушення.
Законом України «про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» від 21.12.2023 введеного в дію 16.08.2024, внесено зміни до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, а саме виключено із Списку " 1 Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - рослини роду коноплі (Cannabis) та їх включено у Список № 3 Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Таким чином дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 307 КК України. Санкцією ч.1 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України ОСОБА_8 вчинив у вересні 2014 року, тобто з моменту його вчинення минуло більше 10 років.
При цьому ОСОБА_8 не ухилявся від досудового розслідування або суду, перебіг давності не зупинявся та не переривався. Отже, на день розгляду провадження судом апеляційної інстанції сплили строки давності, визначені п. 4 ч. 1ст. 49 КК України.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_7 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, предбченого ч. 2 ст. 307 КК України у зв'язку із збігом строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
Клопотання обґрунтовує тим, що кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинено 29.09.2014 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до тяжких злочинів, з моменту вчинення кримінального правопорушення на сьогоднішній день десять років.
Заслухавши доповідь головуючого судді ,думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, не заперечував проти заявленого клопотання сторони захисту;думку обвинуваченого ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 ,які підтримали клопотання адвоката та апеляційну скаргу прокурора, просили задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора та клопотання адвоката -підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст. 49 КК України та п.п. 2,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло понад 10 років - у разі вчинення тяжкого .
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 309/1201/15-к).
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, ОСОБА_8 29.09.2014 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Тобто, на день розгляду апеляційної скарги минуло понад 10 років з дня вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Протягом цього строку ОСОБА_8 не вчинив нового кримінального правопорушення та не ухилявся від слідства або суду, а тому строки давності сплинули.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року, у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч.ч. 1 - 3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 417, п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню в частині застосування судом ст.49 КК України, а обвинувачений - звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а дане кримінальне провадження -закриттю.
Згідно положень п. 13 ч. 1 ст. 368, п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 374 КПК питання щодо процесуальних витрат вирішується судом при ухваленні вироку.
Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито.
Крім того, відповідно до положень ст.126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою, однак дані положення є загальними, і вони не спростовують вимоги ст. 124 даного Кодексу.
Вказана правова позиція узгоджується з ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 березня 2021 року, яка винесена у справі №592/10225/19.
Отже, враховуючи, що колегія суддів закриває кримінальне провадження зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності, вважаю, що процесуальні витрати на залучення експертів слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.404,405,407, 419 КПК України суд апеляційної інстанції,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді судом кримінального провадження ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України,у зв'язку із закінченням строків давності, - задовольнити.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 19.09.2024 року відносно ОСОБА_8 , -скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12014020240000505 від 20.09.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Витрати на залучення експертів за проведення експертизи, в сумі 737 (одинадцять сімсот тридцять сім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, - покласти на державу.
Судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3(трьох) місяців з дня проголошення.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_12