Справа № 308/17388/24
20 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.02.2020 у сумі 48168, 18 грн. станом на 27.09.2024, а також судові витрати у сумі 3028 грн.
Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 21.02.2020 відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правилами надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44, 4 % щомісячну на суму залишку заборгованості. Відповідачка взятого на себе зобов'язання за умовами договору не виконала, у зв'язку з чим станом на 27.09.2024 має заборгованість в сумі 48168, 18 грн., яка складається з наступного: 39665, 66 грн. - заборгованість за кредитом; 8520, 52 грн. - заборгованість за відсотками.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення про виклик на вебпорталі Судова влада України, в судове засідання не з'явився повторно, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «Акцент-Банк», де підписала анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк від 21.02.2020. Відповідач підтвердив своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, з якими остання ознайомилася та зобов'язувалася виконувати.
До кредитного договору позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті банку в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою та паспорт споживчого кредиту.
З довідки за картками видно, що відповідачку відкрито рахунок та видано картку, строком дії до 12.2024.
З довідки за лімітами видно, що за період від 21.02.2020 по 11.09.2023 по кредитному договору №б/н від 21.02.2020 відповідачу встановлено кредитний ліміт від 5000 до 40000 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
До позовної заяви додано виписку до договору №б/н, в якій відображені деталі операцій за карткою, виданої відповідачу, зокрема видно, що він здійснював використання кредитних коштів.
З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н від 21.02.2020 з'ясовано, що відповідач не в своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, внаслідок чого така станом на 27.09.2024 становить суму у 48168, 18 грн., яка складається з наступного: 39665, 66 грн. - заборгованість за кредитом; 8520, 52 грн. - заборгованість за відсотками.
У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що позивачем надано докази порушення та невиконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань за договором, приймаючи до уваги те, що відповідачем жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем як банком не надано, а тому суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до задоволення в обсязі заявлених позовним вимог - стягнення з відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тож, у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274 - 279, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» (код за ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість станом на 27.09.2024 за кредитним договором №б/н від 21.02.2020 у сумі 48168 (сорок вісім тисяч сто шістдесят вісім) гривень 18 копійок, яка складається з наступного: 39665, 66 грн. - заборгованість за кредитом; 8520, 52 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» (код за ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою м. Дніпро, вул. Батумська, 11) суму сплаченого позивачем судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов