Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 402/1190/24
23.12.2024м. м. Благовіщенське
Суддя Ульяновського районного суду Кіровоградської області Ясінський Л.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.130 КУпАП
згідно протоколу про адміністративне правопорушення №541159 серія ААД від 26.09.2024 року, вбачається, що 26.09.2024 року об 14 год.42 хв. по вул.Гагаріна в м.Благовіщенське, Голованівського району, Кіровоградської області гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в лікарні відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, повідомлений належним чином.
23.12.2024 року до канцелярії суду подав заперечення щодо протоколу, в якому зазначив, що вину не визнає, зазначив, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, в заперечені зазначив, що дійсно, він 26.09.2024 року о 14 год.42 хв. по вул.Гагаріна в м.Благовіщенське, Голованівського району, Кіровоградської області керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , позаду нього їхали працівники поліції та зупинили його. Як йому пояснив працівник поліції, підставою зупинки стало те, що він керував автомобілем без ременя безпеки, однак він заперечив та пояснив, що при зупинці, він ремінь безпеки відстібнув, так як мав намір вийти з авто.
Крім того, в його авто затоноване скло і поліцейський не міг бачити, що водій не престебнутий ременем безпеки, однак його поясння було проігноровано. Дане пояснення зафіксовано на диску, який доданий до протоколу. Також на відео чітко видно, що автомобіль має тоноване скло. Також зазначив, що з матеріалів справи, в тому числі з відеозапису, не вбачається, що він допустив будь які порушення ПДР, за які його слід було зупиняти, а тому усі наступні вимоги працівників поліції, він, як водій не зобов'язаний був виконувати і усі процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП.
Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та заперечення ОСОБА_1 суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, який додано до протоколу в якості доказу, доказів про правомірність зупинки, а саме порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 запис не містить, крім того, що інспектор поліції у в усній формі, без жодного належного доказу, стверджує, що водій порушив ПДР. Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування із поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, пояснюючи, що він не вживав спиртні напої, також пояснював, що він переніс інсульт, оскільки хворіє на гіпертонічну хворобу, тому його мова млява, його поведінка цілком відповідала обстановці. Окрім того, як зафіксовано на відеозаписі, працівники патрульної поліції вчиняють тиск на ОСОБА_1 , неодноразово стверджуючи, що він пив пиво та алкогольні напої.
Крім того, з дослідженого відео судом встановлено, що розгляд справи працівниками поліції завершувався без участі правопорушника.
Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35).
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).
Отже, зупинивши безпідставно автомобіль ОСОБА_1 , працівники поліції не мали права вимагати у водія документи та проводити будь-які заходи по встановленню, чи перебуває водій в стані сп'яніння. Зазначена обставина підтверджена відеозаписом. Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
З матеріалів справи, в тому числі із дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається, що ОСОБА_2 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупиняти, у зв'язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції він, як водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду чітко визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735(далі Інструкція).
Відповідно до п. п. 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Однак, до протоколу інспектором поліції таке направлення не долучено, що свідчить про його відсутність.
Крім того, з матеріалів, які додано до протоколу а.с.5, що ОСОБА_1 добровільно, в той же день звертався до лікарні щоб здати тест на алкотестер, однак лікар йому відмовив, мотивувавши тим, що тести проводяться лише за направленням.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.ст.265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
Проте, всупереч до ч.1 ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми , окрім промови працівника поліції «Ви відсторонений».
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
За таких обставин, враховуючи викладене, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 221, 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 266, 284 КУпАП,-
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Ульяновський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.
ССуддя: Л. Ю. Ясінський