Справа №402/1137/24
"24" грудня 2024 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Ясінського Л.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в місті Благовіщенське, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 листопада 2024 представник позивача ТзОВ "Юніт капітал" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №170273565 від 09.07.2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , в розмірі 60537,92 гривні, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 15999,20 гривень; заборгованості за відсотками в розмірі 44538,72 гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства та обрала бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти, у розмірі 16000 гривень строком на 28 днів, зі сплатою процентів за кожен день користування кредитними коштами.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до "Таліон Плюс" за вказаним кредитним договором.
У подальшому, на підставі договору факторингу, укладеного 30.10.2023 року, та додаткових угод, право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ "Таліон Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
30.09.2024 року був укладений договір факторингу за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» набуло право вимоги від ТОВ ФК "Онлайн Фінанс" до відповідача за вказаним кредитним договором.
Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, станом на час пред'явлення даного позову виникла заборгованість у розмірі 60537,92 гривні , яку представник позивача просить стягнути на користь ТОВ "Юніт капітал", а також судові витрати в сумі 8 422,40 грн. з яких : 2422, 40 грн.. судовоого збору та 6000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
15.11.2024 року ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в спрощеному провадженні без виклику учасників справи.
Відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в нього докази, які стосуються предмету спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 178 ЦПК України), а також в п'ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на вказану відповідь, з одночасним направленням копії заперечення та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст.180 ЦПК України).
Відповідач відзиву чи будь-яких клопотань до суду не направив.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та заперечень, прийшов наступного висновку.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №170273565 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, для укладення якого Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ -www.moneyveo.ua та подала відповідну заявку на кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської карти для перерахування коштів (а.с.20-25).
Згідно пунктів 1.3. та 1.7. кредитного договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит у розмірі 16000 гривень строком на 28 днів, а відповідач зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору у строки, передбачені Договором.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третястатті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію'моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту Інтернет - магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як підтверджується матеріалами справи, кредитний договір №170273565 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV5X54F (а.с. 25).
У заявці на отримання кредиту відповідач зазначив номер карти на перерахування кредиту 5168-75ХХ-ХХХХ-0347 (а.с.42).
Кошти за кредитним договором були перераховані відповідачу на його банківський рахунок в день підписання кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2021 (а.с.61) та довідкою АТ "ТАСКОМ БАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахуванню коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника (а.с.62-63).
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до "Таліон Плюс" за вказаним кредитним договором.
У подальшому, на підставі договору факторингу, укладеного 30.10.2023 року, та додаткових угод, право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ "Таліон Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
30.09.2024 року був укладений договір факторингу за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» набуло право вимоги від ТОВ ФК "Онлайн Фінанс" до відповідача за вказаним кредитним договором.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Частиною 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надані суду докази у підсумку вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 09.07.2021 було укладено кредитний договір №170273565, на виконання якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківський рахунок відповідача кредит у розмірі 16000 гривень, які відповідач зобов'язалась повернути через 28 днів і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0.89% на день.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 60537,92 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 15999,20 гривень.; заборгованості за відсотками в розмірі 44538,72 грн.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд констатує наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження суми судових витрат представником позивача надано суду Договір про надання правничої допомоги №0110/24 ( а.с.125 -127), Додаткову угоду Договору про надання правничої допомоги №5 від 01.10.2024 року ( а.с.129 - 132) Акт прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору №0110/24 від 01.10.2024 р. ( а.с.133) , копію довіреності від 02.10.2024 р. ( а.с.134).Однак, представником позивача не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 6000 гривень на оплату правових послуг адвоката, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, щодо відмови позивачу у задоволення вимог про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень за недоведеністю.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем, як юридичною особою, сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, а тому вказана сума судового збору, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №170273565 від 09.07.2021 року у розмірі 60537,92 грн.,
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Відмовити ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43541163) в задоволені вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень за недоведенністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.ї
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул.Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163);
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: Л.Ю.Ясінський