Справа № 1-109/2010 р.
6 жовтня 2010 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівській районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
при секретарі Тарєлкіній Н.М.,
за участю прокурора Маврова О.П.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого працівником Нововоскресенського фельдшерського акушерського пункту Веселинівського району Миколаївської області, жителя с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області, раніше судимого 31.12.04. р. Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст. 15, ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого кам”янщиком „Приват буду” м. Миколаєва, жителя с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В червні 2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, вступивши у злочинну змову, скоїли таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.
1. 3 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 електропотягом «Одеса-Кіровоград» о 19.30. годині, з метою викрадення чавунних злитків, прибули зі ст. Веселинове на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. Дочекавшись вантажного потягу, приблизно о 01.00. години ночі, 4 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заплигнули в напіввагон з чавунними злитками і на узбіччі колії скинули чавунні злитки. Після чого, вони доїхали цим вантажним потягом до ст. Миколаєво, де сплигнули з напіввагону та автомобілем «ВАЗ 2121», який належить ОСОБА_7, доїхали до місця де знаходилися викрадені ними чавунні злитки. Завантаживши, таємно викрадені на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області з вантажного напіввагону № 68347863, який знаходився в складі вантажного потягу № 3605 по відправці „Присади Московської залізниці - Берегова Одеської залізниці” 1800 кг чавунних злитків вартістю 1111 грн. за 1000 кг чавунних злитків на загальну суму 1999,80 грн., за три рази перевезли викрадені чавунні злитки в лісосмугу, де сховали їх. Наступного дня ОСОБА_4 на автомобілі «Москвич 408», державний номерний знак - НОМЕР_4, за декілька разів завіз викрадені чавунні злитки до ОСОБА_8, який проживає по АДРЕСА_1, де здав викрадене, за що отримав гроші в сумі 1000 грн. З отриманих грошей ОСОБА_4 віддав ОСОБА_7 150 грн. та заплатив 35 грн. за бензин. Решту коштів ОСОБА_4 розділив порівну з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які вони використали на свій розсуд.
2. Повторно, 13 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 електропотягом «Одеса-Кіровоград» о 19.30. годині, з метою викрадення чавунних злитків, прибули зі ст. Веселинове на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. Дочекавшись вантажного потягу, приблизно о 01.00. години ночі, 14 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заплигнули в напіввагон з чавунними злитками і на узбіччі колії скинули чавунні злитки. Після чого, вони доїхали цим вантажним потягом до ст. Миколаєво, де сплигнули з напіввагону та автомобілем «ВАЗ 2121», який належить ОСОБА_7, доїхали до місця де знаходилися викрадені ними чавунні злитки. Завантаживши, таємно викрадені на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області з вантажного напіввагону № 63377220, який знаходився в складі вантажного потягу № 3617 по відправці „Присади Московської залізниці - Берегова Одеської залізниці” 2600 кг чавунних злитків вартістю 1222,10 грн. за 1000 кг чавунних злитків на загальну суму 3177,46 грн., за декілька разів перевезли викрадені чавунні злитки в лісосмугу, де сховали їх. Наступного дня, тобто - 15 червня 2006 року, ОСОБА_4 на автомобілі «Москвич 408», державний номерний знак - НОМЕР_4, завіз викрадені чавунні злитки до ОСОБА_8, якому продав викрадене, за що отримав гроші в сумі 1300 грн. З отриманих грошей ОСОБА_4 віддав ОСОБА_7 150 грн. та заплатив 35 грн. за бензин. Решту коштів ОСОБА_4 розділив порівну з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які вони використали на свій розсуд.
3. Повторно, 25 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 електропотягом «Одеса-Кіровоград» о 19.30. годині, з метою викрадення чавунних злитків, прибули зі ст. Веселинове на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. Дочекавшись вантажного потягу, приблизно о 01.00. години ночі, 26 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заплигнули в напіввагон з чавунними злитками і на узбіччі колії скинули чавунні злитки. Після чого, вони доїхали цим вантажним потягом до ст. Миколаєво, де сплигнули з напіввагону та автомобілем «ВАЗ 2121», який належить ОСОБА_7, доїхали до місця де знаходилися викрадені ними чавунні злитки. Завантаживши, таємно викрадені на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області з вантажного напіввагону № 68233030, який знаходився в складі вантажного потягу № 3603 по відправці „Присади Московської залізниці - Берегова Одеської залізниці” 2250 кг чавунних злитків вартістю 1222,10 грн. за 1000 кг чавунних злитків на загальну суму 2749,72 грн., за декілька разів перевезли викрадені чавунні злитки в лісосмугу, де сховали їх. Наступного дня, тобто - 27 червня 2006 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на автомобілі «Москвич 408», державний номерний знак - НОМЕР_4, приїхали до місця схову викрадених ними чавунних злитків, завантажили їх в салон автомобіля і за декілька разів перевезли викрадені чавунні злитки додому до ОСОБА_8, якому продали викрадене, за що отримали гроші в сумі 1125 грн. З отриманих грошей вони віддали ОСОБА_7 150 грн. та заплатили 35 грн. за бензин, а решту коштів вони розділили порівну між собою та використали на свій розсуд.
4. Повторно, 8 липня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 електропотягом «Одеса-Кіровоград» о 19.30. годині, з метою викрадення чавунних злитків, прибули зі ст. Веселинове на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. Дочекавшись вантажного потягу, приблизно о 01.00. години ночі, 9 липня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заплигнули на вантажний напіввагон № 68114172, який знаходився в складі вантажного потягу № 3609 по відправці „Присади Московської залізниці - Берегова Одеської залізниці”, з чавунними злитками і на узбіччі колії скинули 2000 кг чавунних злитків вартістю 1222,10 грн. за 1000 кг чавунних злитків на загальну суму 2444,20 грн.
5. Повторно, 14 липня 2006 року ОСОБА_2 електропотягом «Одеса-Кіровоград» о 19.30. годині, з метою викрадення чавунних злитків, прибув зі ст. Веселинове на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області. Дочекавшись вантажного потягу, приблизно о 01.00. годині ночі, 15 липня 2006 року ОСОБА_2 заплигнув в напіввагон з чавунними злитками і на узбіччі колії скинув чавунні злитки. Наступного дня ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_9 і запропонував йому перевезти чавунні злитки, на що останній погодився. Після чого, ОСОБА_2 із ОСОБА_9 приїхав до місця знаходження викрадений чавунних злитків. ОСОБА_2, завантаживши таємно викрадені на ст. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області з вантажного напіввагону № 63377220, який знаходився в складі вантажного потягу № 3617 по відправці „Присади Московської залізниці - Берегова Одеської залізниці” 480 кг чавунних злитків, вартістю 1222,10 грн. за 1000 кг чавунних злитків на загальну суму 586,60 грн., поїхав разом із ОСОБА_9 в смт. Веселинове, але був затриманий працівниками міліції, а викрадене ним було вилучено.
А всього, за вказані рази, ОСОБА_2 таємно викрав чужого майна на загальну суму 10957,78 грн., а ОСОБА_3 таємно викрав чужого майна на загальну суму 10371,18 грн.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 185 КК України визнали повністю, підтвердили викладені в обвинувальному висновку фактичні обставини справи, цивільний позов Одеської залізниці визнали повністю.
Представник цивільного позивача - Одеської залізниці в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Крім визнання вини самими підсудними, їх вина в інкримінованих злочинах за ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Даними комерційних актів про нестачу чавунних злитків: від 16.05.06. р. № 603498/386 (т. 2 а.с. - 213), від 04.06.06. р. № 603530/496 (т. 2 а.с. - 188-189), від 14.06.06. р. № 041625/701 (т. 2 а.с. - 194), від 26.06.06. р. № 603570/583 (т. 2 а.с. - 199-200), від 16.07.06. р. № 701 (т. 1 а.с. - 54), підтверджена вага викрадених підсудними чавунних злитків.
Даними довідки „Експресс Банка” № 28 від 21.07.06. р. (т. 1 а.с. - 43), встановлено, що курс долару США до гривні НБУ на момент викрадення чавунних злитків становив 505,00 грн. за 100 доларів США.
Таким чином, суд, оцінивши та проаналізувавши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, дійшов висновку, що вина підсудних в інкримінованому їм злочину доведена.
Враховуючи те, що представником цивільного позивача не були надані до суду всі необхідні для розгляду судом заявленого цивільного позову, то суд прийшов до висновку, що цивільний позов необхідно залишити без розгляду, рекомендувавши учасникам процесу звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, у порядку цивільного судочинства.
Суд вважає, що органом досудового слідства дії підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України правильно кваліфіковані, оскільки підсудні, таємно викрали чуже майно за попередньою змовою групою осіб, повторно, чим нанесли Одеської залізниці на суму 13123,10 грн.
Згідно зі ст. 12 КК України злочин вчинений підсудними відноситься до категорії середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий, а підсудний ОСОБА_2 раніше судимий, має не зняту та погашену судимість, злочин вчинив в період іспитового строку. За місцем проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 характеризуються позитивно.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є рецидив злочину .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, не виявлено.
Речові докази в справі: 36 чавунних злитків загальною вагою 468 кг, які за постановою слідчого були передані на зберігання на ст. Веселинове, що є структурним підрозділом Одеської залізниці, повернути за належністю (т. 2 а.с. - 7, 8, 29, 30); 385 кг чавунних злитків, які за постановою слідчого були передані на зберігання на ст. Веселинове, що є структурним підрозділом Одеської залізниці, повернути за належністю (т. 3 а.с. - 61-62, 63); автомобіль „НИВА”, державний № НОМЕР_1, який належить на правах доручення ОСОБА_7, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_7 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 12-13, 14); автомобіль „Москвич”, державний № НОМЕР_2, який належить на правах доручення ОСОБА_10, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_10 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 17, 18); двоє коней та підвода, які належить на праві власності ОСОБА_9, які за постановою слідчого були передані на зберігання ОСОБА_9 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 20, 21); автомобіль „Москвич 408”, державний № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_11, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_11 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 26, 27); мотоцикл „ІЖ Юпітер -5, який належить ОСОБА_12, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_12 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 81, 82).
На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючих обставин, особи підсудного ОСОБА_2, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2, попередження нових злочинів, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючих обставин, особи підсудного ОСОБА_3, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливо в умовах звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324, 325, 327, 333-335, 343 КПК України, суд -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 31 грудня 2004 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення на строк 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Цивільний позов Одеської залізниці залишити без розгляду.
Речові докази в справі: 36 чавунних злитків загальною вагою 468 кг, які за постановою слідчого були передані на зберігання на ст. Веселинове, що є структурним підрозділом Одеської залізниці, повернути за належністю (т. 2 а.с. - 7, 8, 29, 30); 385 кг чавунних злитків, які за постановою слідчого були передані на зберігання на ст. Веселинове, що є структурним підрозділом Одеської залізниці, повернути за належністю (т. 3 а.с. - 61-62, 63); автомобіль „НИВА”, державний № НОМЕР_1, який належить на правах доручення ОСОБА_7, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_7 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 12-13, 14); автомобіль „Москвич”, державний № НОМЕР_2, який належить на правах доручення ОСОБА_10, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_10 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 17, 18); двоє коней та підвода, які належить на праві власності ОСОБА_9, які за постановою слідчого були передані на зберігання ОСОБА_9 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 20, 21); автомобіль „Москвич 408”, державний № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_11, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_11 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 26, 27); мотоцикл „ІЖ Юпітер -5, який належить ОСОБА_12, який за постановою слідчого був переданий на зберігання ОСОБА_12 під зберігальну розписку, залишити за належністю (т. 2 а.с. - 81, 82).
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський