Справа № 2а-661\10
22 жовтня 2010р. Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
при секретарі Шебец І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Гладуна Дмитра Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В Сокальський районний суд з позовною заявою звернувся житель с. Сілець, Сокальського району ОСОБА_1 до відповідача УДАІ ГУМВСУ у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенн, в позовній заяві вказав, що 28.09.2010р. керуючи автомобілем Міцубісі Паджеро, номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-чоп із швидкістю в межах 72 кмгод. згідно приладу вимірювання швидкості на його автомобілі. В подальшому його зупинив відповідач, який повідомив, що він перевищив швидкість руху, рухався із швидкістю 115кмгод. Вказує, що за 200-300м. до зони дії дорожнього знаку він почав знижувати швидкість, оскільки заздалегідь помітив ремонтні роботи, що проводилися на автодорозі. Його швидкість становила 70-72 кмгод., що міг підтвердити пасажир, який перебував у його автомобілі. На заперечення позивача щодо вчинення правопорушення, відповідач сказав надати документи, після чого повернувся до свого службового автомобіля де склав протокол про адміністративне правопорушення, у якому позивач вказав, що Правил дорожнього руху він не порушував, наголосив, що швидкість, яку зафіксовано приладом "Візир" не відповідає дійсності, оскільки була виміряна до зони дії дорожнього знаку. Відповідач не прийняв до уваги дані пояснення та виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВК 203935 по справі про адміністративне правопорушення від 28.09.2010р.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідач УДАІ ГУМВСУ у Рівненській області будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання не прибув та не повідомив про причину неявки.
Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З дослідженого протоколу серії ВК1 № 031892 від 28.09.2010р. складеного інспектором Рівненської роти ДПС ОДДЗ Гладуном Д.В., встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2010р. о 08 год. 02 хв. на 431 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки "Мітсубісі Педжеро" номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на ділянці дороги де проводиться реконструкція та встановлено дор. знак 3.29, рухався із швидкістю 115 кмгод., чим порушив п. 12.9 ПДР України, швидкість вимірювалась приладом "Візир" №0812434.
Згідно постанови ВК № 203935 від 28.09.2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 122 КупАП, зокрема, наступає адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Разом з тим, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як встановлено, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача від 28.09.2009 року винесена за результатами фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, працівником ДАІ без складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто із застосуванням приладу "Візир".
Згідно із ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Тобто, перед застосуванням на території України прилад "Візир" повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв"язку і захисту інформації України.
Однак, пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир", органами ДАІ для проведення державної експертизи не надавався. Отже, експертного висновку або сертифікату відповідності прилад "Візир" немає, що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом та достовірності вимірюваних даних.
Відповідно ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до розпорядження МВС України № 446 від 21.05.2009 року, працівникам ДАІ забороняється працювати у потаємному режимі (без форми та на приватних автомобілях), вести фотофіксацію під прикриттям зелених насаджень та об”єктів дорожнього сервісу, а також працівники ДАІ мають право фіксувати швидкість не ближче, ніж після 1 км. за знаком обмеження швидкості.
Сторона відповідача не подала суду докази того, що станом на 28.09.2010 року на вказаному відрізку дороги були наявні будь-які вказівки на те, що швидкість руху контролюється за допомогою приладу „Візир”.
З наведених підстав, суд прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення ВК 203935 від 28.09.2010 року, про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає до скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВК № 203935 по справі про адміністративне правопорушення від 28.09.2010 року, винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Гладуном Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді сплати штрафу на суму 255 грн.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Ніткевич