04 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 160/31892/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 160/31892/23 (суддя Луніна О.С., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо неприйняття рішення протягом 10 календарних днів про призначення, нарахування та здійснення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , яка на день смерті годувальника (потерпілого) ОСОБА_2 , мала право на одержання від нього утримання, як непрацездатна особа, з інвалідністю - член сім'ї потерпілого на час інвалідності, на підставі її заяви від 23.03.2023 про призначення таких виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 страхові виплати годувальника (потерпілого) ОСОБА_2 , який одержував щомісячні страхові виплати, та смерть якого настала внаслідок ушкодження здоров'я від професійного захворювання, в розмірі щомісячної страхової виплати особи, яка мала на це право, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого - ОСОБА_2 , на підставі заяви від 23.03.2023 про призначення виплати, яка була подана ОСОБА_1 у формі паперового документа до Відділу обслуговування громадян №19 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як особі, яка має право на страхові виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті годувальника (потерпілого), а саме з 04.02.2023 та здійснювати їх виплати щомісяця, безстроково.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 23.03.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату їй щомісячних страхових виплат у зв'язку із смертю годувальника, до якої долучені належним чином завірені копії документів, що підтверджують її право на отримання таких виплат, звернення отримано відповідачем 07.04.2023, 19.05.2023 позивачем отримано відповідь від 09.05.2023 на подану заяву. Відповідач впродовж значного часу, а саме більше календарного місяця не розглянув заяву позивача та додані до неї документи по суті. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач 02.08.2023 звернулась із позовом до суду, відповідач завірив позивача, що при повторному зверненні за спірними виплатами вони будуть призначені, у зв'язку із чим позивач відмовилась від позову, позовну заяву у справі №160/19937/23 залишено без розгляду. На повторну заяву від 07.09.2023 відповідач надав відмову листом від 06.10.2023, запропонувавши звернутись до суду. Відповідач, не звертаючи увагу на те, що позивач є пенсіонером, інвалідом 1-ї групи, яка потребує стороннього догляду у зв'язку з обмеженням рухомого апарату та що після смерті чоловіка вона залишилась без належного утримання та потребує допомоги держави у вигляді призначення та щомісячної виплати страхових виплат, на які вона має право з дня встановлення смерті її годувальника, фактично залишив її неодноразові звернення без розгляду, про що формально повідомив після збігу достатньо тривалого часу, запропонувавши звернутись до суду. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нерозгляду у встановленому порядку заяв ОСОБА_1 від 23.03.2023 та від 07.09.2023 про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 та неприйняття рішення за результатами розгляду таких заяв;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.03.2023 та від 07.09.2023 про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
В решті позовних вимог відмовлено.
Також, судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу.
Представник позивача оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року в оскарженій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу страхові виплати годувальника (потерпілого). Вважає обраний судом спосіб захисту прав та інтересів позивача неефективним, не таким, що відновлює її порушені права та надає можливість отримання страхових виплат у зв'язку із смертю годувальника. Крім того, не погоджується з відмовою у стягненні витрат на правову допомогу. Вважає посилання судом першої інстанції на відсутність детального опису правової допомоги в письмових матеріалах цієї справи, як на причину відмови у задоволенні вимоги позивача стягнути витрати на правову допомогу, та про наявність яких позивач повідомила у позовній заяві, є проявом формалізму, а не належним обґрунтуванням прийнятого рішення судом першої інстанції в частині відмови.
Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.02.1975.
Позивач та її чоловік є пенсіонерами, перебували на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Згідно довідки серії МСЕ-ДНІ-01 №617459 ОСОБА_1 є інвалідом першої групи.
Згідно довідок серії МСЕ-ДНА-01 №375021, серії МСЕ-ДНА-01 №420275, серії МСЕ-ДНА-01 №453449 ОСОБА_2 є інвалідом другої групи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 мешкав та був зареєстрований спільно з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання, виданими відділом реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.
Згідно довідки Українського науково-дослідного інституту промислової медицини №1856 від 17.06.2003, виданої ОСОБА_2 , основний діагноз: хронічний обструктивний бронхіт, фаза загострення. Емфізема легень першої ст. ДН першої ст.
Відповідно до довідки Українського науково-дослідного інституту промислової медицини №88 від 04.02.2004, виданої ОСОБА_2 :
- основний діагноз: пиловий бронхіт першої-другої стадії з бронхообструктивним синдромом, фаза загострення. Емфізема легень першої-другої ст. ДН другої ст. Захворювання професійне. Даних за іншу проф. патологію не виявлено (рішення ВЕК інституту від 03.02.2004, протокол №209);
- працездатність: інвалід 2 групи за загальним захворюванням. Направити на проф. МСЕК для зміни категорії інвалідності;
- рішенням ВЕК інституту 03.02.2004 проф. захворювання встановлено з урахуванням клініко-функціональних та рентгенологічних даних, характерних для хронічного проф. обумовленого бронхіту; анамнезу захворювання, стажу роботи у шкідливих умовах протягом 11 років 4 місяців, даних індивідуальних СГХ умов праці, де вказано, що запиленість на робочому місці перевищує ГДК;
- проф. захворювання розвинулось в результаті роботи в підземних умовах протягом 11 років 4 місяців, із них: 1975.06-1975.09, 1976.10-1979.01 - РУ ім. Дзержинського, ш. Саксагань, підзем. бурильник; підзем. гір. майстер, підзем. заст. начальника уч-ка; 1979.01-1985.02 - ш. Комунар, заст. головн. інженера, підземн.гір.майстер; 1988.11-1989.06 - РУ ім. Кірова, ш. Кірова, підземн. зам. начальника уч-ка; 2001.03-2003.05 - КГГМК, ШУ, ш. ім. Артема, інженер, провідний інженер по охороні праці.
06.02.2024 Українським НДІ промислової медицини складено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) щодо ОСОБА_2 , за яким стаж роботи в шкідливих умовах - 11 років 4 місяці; основний діагноз - пиловий бронхіт першої-другої стадії з бронхообструктивним синдромом, фаза загострення. Емфізема легень першої-другої ст. ДН другої ст. Захворювання професійне (03.02.2004); виробничий фактор, що викликав захворювання - пил, що перебільшує ГДК.
Протоколом №3 від 06.05.2004 засідання комісії по розслідуванню випадку професійного захворювання пиловий бронхіт І-ІІ ст. з вираженим бронхообструктивним синдромом, ЕЛ 1-2 ст. ДН 2 ст., у ОСОБА_2 , вирішено, зокрема, Українському НДІ промислової медицини по уточненій санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці ОСОБА_2 визначити місце реєстрації та обліку даного професійного захворювання у відповідності з пунктом 76 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1094.
Відповідно до акту від 04.08.2004 №28 розслідування професійного захворювання ОСОБА_2 , діагноз пиловий бронхіт І-ІІ ст. з бронхообструктивним синдромом, ЕЛ 1-2 ст. ДН 2 ст., професійне захворювання виникло за довгострокового стажу роботу в умовах шкідливої дії пилу.
Постановою Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10.12.2004 №2420Н призначено ОСОБА_2 страхову виплату у вигляді одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності та щомісячну грошову суму в разі часткової / повної втрати непрацездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 04.02.2023 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №350.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №304 від 03.02.2023 ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання легенево-серцева недостатність неуточнена.
23.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Відділу обслуговування громадян №19 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 . До заяви додані копії: паспорту заявниці, паспорту чоловіка заявниці, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру заявниці, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру померлому годувальнику, свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника, довідки про причину смерті, пенсійного посвідчення заявниці, пенсійного посвідчення померлого годувальника, довідки про реєстрацію місця проживання заявниці, довідки про реєстрацію місця проживання померлого годувальника, свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб заявниці, довідки МСЕК про встановлення інвалідності заявниці.
На звернення позивача від 23.03.2023 (вх. №15215/М-0400-23 від 10.04.2023) щодо страхових виплат, розглянутого в порядку Закону України «Про звернення громадян», Відділом контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області наданий лист «Про розгляд звернення» від 09.05.2023 №21238-15215/М-01/8-0400/23, яким повідомлено, що відповідно до Закону України від 21.02.2022 №2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2023 уповноваженим органом в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є Пенсійний фон України. Для вирішення питання щодо призначення страхових виплат необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України та надати заяву встановленого зразку про призначення страхової виплати по втраті годувальника у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. При собі мати документи, які необхідні для призначення страхових виплат та документ, що засвідчує особу.
На звернення позивача від 07.09.2023 (вх. №21100 від 07.09.2023) щодо призначення щомісячної страхової виплати як особі, яка має на неї право в разі втрати годувальника, розглянутого в порядку Закону України «Про звернення громадян», Відділом призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області наданий лист від 06.10.2023, яким повідомлено, що відповідно до Закону України від 21.09.2022 №2620-Х «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2023 уповноваженим органом в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача, ОСОБА_2 , який отримував щомісячні страхові виплати внаслідок професійного захворювання встановленого 04.08.2004. Згідно абзацу 2 пункту 8 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 причинний зв'язок смерті потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, з одержаним каліцтвом або профзахворюванням, має підтверджуватися висновком відповідних медичних закладів, а саме довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом. В доданих до заяви на призначення щомісячних страхових виплат в разі втрати годувальника від 07.09.2023 документах відсутня довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 .. Для призначення страхової виплати як особі, яка має право на неї в разі втрати годувальника, позивач подала документи, згідно пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999, як особа, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», та не працює. Робочим органам Пенсійного фонду України законодавством України не надано повноважень встановлювати факт перебування на утриманні. Встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка до його смерті, що має юридичне значення, знаходиться у компетенції судових органів. На підставі вищевикладеного питання, призначення щомісячних страхових виплат в разі втрати годувальника можливе після надання відповідної довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 та рішення судового органу про встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка до його смерті.
Згідно наданої відповідачем інформації у січні 2024 року ОСОБА_1 отримана пенсійна виплата у розмірі 3996,23 грн, ОСОБА_2 у січні 2023 року отримав суму регресних виплат у розмірі 7896,26 грн..
Не погодившись з неналежним розглядом відповідачем заяв від 23.03.2023 та від 07.09.2023, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити страхові виплати годувальника (потерпілого) ОСОБА_2 , суд першої інстанції вказав, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде саме - зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.03.2023 та від 07.09.2023 про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача та частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка досягла пенсійного віку, є особою з інвалідністю першої групи та членом сім'ї (дружиною) ОСОБА_2 , отже, у відповідності до положень статті 35 Закону №1105-XIV, являється непрацездатною особою, яка на день смерті чоловіка мала право на одержання від нього утримання, у зв'язку із чим має право на одержання щомісячних страхових виплат.
Позивач заявами від 23.03.2023 та від 07.09.2023 звернулась до органу Пенсійного фонду за призначенням їй щомісячних страхових виплат, які Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Частинами першою, другою статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV встановлено, що територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
В даному випадку, відповідачем будь-якого рішення за наслідками розгляду зазначених заяв ОСОБА_1 не прийнято.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправну бездіяльність щодо нерозгляду у встановленому порядку заяв ОСОБА_1 від 23.03.2023 та від 07.09.2023 про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 та неприйняття рішення за результатами розгляду таких заяв.
На таку бездіяльність вказувала і позивач у позовній заяві.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити та здійснювати щомісяця страхові виплати є передчасними. Зазначеним діям передує належний розгляд та прийняття органом Пенсійного фонду рішення щодо поданих позивачем з цього приводу заяв.
При цьому, суд першої інстанції врахував, що до заяв позивача не було надано необхідний перелік документів, що і позбавило відповідача можливості розгляду заяв позивача по суті висловленого питання.
Це і позбавило суд можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу страхові виплати годувальника (потерпілого) за її заявами.
З огляду на неналежне виконання відповідачем його повноважень щодо розгляду заяв позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.03.2023 та від 07.09.2023 про призначення щомісячних виплат по втраті годувальника у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_2 , та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
До матеріалів справи позивачем додано:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4330 від 07.06.2019 на ім'я Зайки Павла Костянтиновича;
- ордер серії АЕ №1244097.
Будь-яких інших документів суду позивачем не надано.
З урахуванням не підтвердження необхідними та належними доказами заявлених до стягнення витрат, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу.
Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи позивача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 160/31892/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак