Справа №403/447/23 провадження № 2/403/211/24
19 грудня 2024 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за трьома кредитними договорами в загальному розмірі 46540 грн. 00 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 21 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі по тексту рішення - ТОВ «МШФД»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі був укладений кредитний договір №159269145. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, а також заміну у порядку укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони кредитора у договорі №159269145 від 21 травня 2021 року з ТОВ «МШФД» на ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому згідно договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року - на «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за основною сумою боргу - 8000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 20070 грн. 00 коп., а всього 28070 грн. 00 коп..
Крім того, 04 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» (далі по тексту рішення - ТОВ «Гоуфінгоу»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №3575109990/372788, за яким відповідачу був наданий кредит у безготівковій формі у національній валюті шляхом їх перерахування за реквізитами зазначеної ним платіжної картки. Вказаний договір був укладений відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача та зазначений у п.7 кредитного договору (адреса, реквізити та підписи сторін). Враховуючи часткове невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (здійснення ним одного платежу на погашення кредитної заборгованості 30 травня 2022 року у сумі 1080, 00 грн.), а також заміну у порядку укладення договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року сторони кредитора у договорі №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року з ТОВ «Гоуфінгоу» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 7470 грн. 00 коп., а всього 10470 грн. 00 коп..
Крім того, 19 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі по тексту рішення - ТОВ «КУ «ЄКГ»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №3575109990/653091, за яким товариство надає позичальнику фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача та зазначений у п.7 кредитного договору (адреса, реквізити та підписи сторін). Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (не здійснення ним платежів на погашення кредитної заборгованості), а також заміну у порядку укладення договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року сторони кредитора у договорі №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року з ТОВ «КУ «ЄКГ» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 4000 грн. 00 коп., а всього 8000 грн. 00 коп..
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі судові витрати.
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.7 зворот).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 19 грудня 2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Щодо договору кредитної лінії №159269145.
21 травня 2021 року між ТОВ «МШФД», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредитної лінії №159269145 (далі - Договір, кредитний договір, договір №159269145), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV88U5C, надісланим йому Товариством 21 травня 2021 року о 15:05:55 електронним повідомленням (SMS) на зазначений позичальником телефонний номер (пункт 1.17, розділ 7 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.10-12).
Укладення сторонами 21 травня 2021 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам п.п.4.4, 4.15 Договору, якими визначено, що: 1) сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил на Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу, як і власноручний підпис ; 2) цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.1, 1.3) ТОВ «МШФД» зобов'язується надати відповідачу ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн., а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, визначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «Смарт» ТОВ «МШФД» (а.с.10).
21 травня 2021 ТОВ «МШФД» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 8000 грн.00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту згідно п.1.1 Договору (а.с.110).
За змістом пунктів 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2 Договору: 1) кредитна лінія надається строком на 7 днів, від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період); 2) строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду; 3) розмір процентів за користування кредитом становить 620,60% річних, що становить 1,70% від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п.1.9.1); у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і позичальником зобов'язується сплатити кредитору різницю між нарахованими процентами за базовою ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною процентною ставкою (п.п.1.9.3); з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (а.с.10 зворот).
28 листопада 2018 року між ТОВ «МШФД» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, за яким, з урахуванням додаткових угод, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №159269145 від 21 травня 2021 року в сумі 18502,00 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру прав вимоги №144 від 27 липня 2021 року (а.с.125-128, 131-134, 138).
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (клієнт) було укладено договір факторингу №20102022, за яким фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб - боржників, зазначених в Реєстрі прав вимог, що формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору. Право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог (пункти 2.1, 4.1) (а.с.139-148).
Судом встановлено, що Реєстр прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року на виконання договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року був підписаний сторонами 06 березня 2023 (а.с.144-145).
Як вбачається із зазначеного Витягу, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №159260145 від 21 травня 2021 року на загальну суму заборгованості 28070,00 грн., з яких сума основного боргу складає 8000,00 грн., заборгованість за відсотками - 20070,00 грн. (а.с.144 зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №159269145 загальна сума заборгованості відповідача: 1) за період з 21 травня 2021 року по 26 липня 2021 року (з урахуванням здійсненої відповідачем проплати в сумі 386,00 грн.) становить 10502,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн., за процентами - 10502,00 грн. (10888,00 грн. - 386,00 грн.)) (а.с.111-112); 2) за період з 27 липня 2021 року по 06 березня 2023 року становить 28070,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн., за процентами - 20070,00 грн. (а.с.113), тобто за період перебування права вимоги за цим договором у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача, а прохав стягнути із відповідача лише ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісними кредиторами.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 21 травня 2021 року договору кредитної лінії та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково в сумі, не відображеній в розрахунку заборгованості) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
Щодо договору про надання фінансового кредиту №3575109990/372788.
04 лютого 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу», як товариством, та ОСОБА_1 , як клієнтом, було укладено договір про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 (далі - Договір, кредитний договір, договір №3575109990/372788), який відповідно до положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений у формі електронного правочину шляхом підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді коду - R39684, надісланого йому товариством на зазначений ним, як клієнтом, номер мобільного телефону (пункти 6.1, розділ 7 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.24-25).
Укладення сторонами 04 лютого 2021 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам п.п.1.2, 6.1 Договору, якими визначено, що: 1) строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»; 2) договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно да закону України «Про електронну комерцію» (а.с.24).
Згідно умов укладеного Договору (пункт 1.1) ТОВ «Гоуфінгоу» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності кредит в розмірі 3000,00 грн., а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с.24).
04 лютого 2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3000 грн.00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 , що відповідає сумі кредиту згідно п.1.1 Договору та номеру його карткового рахунку, зазначеному в розділі 7 Договору (а.с.114).
За змістом пунктів 1.2, 1.3 Договору кредит надається строком на 25 днів, тобто до 28 лютого 2021 року; за користування кредитом клієнт сплачує товариству 876% річних від суми кредиту в розрахунку 2,4% на добу, тип процентної ставки - фіксована (а.с.24).
Крім того, сторони Договору домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.1).
08 грудня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) було укладено договір факторингу №08122021, за яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року в сумі 11550,00 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників (а.с.147-151, 152-153).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3575109990/372788 загальна сума заборгованості відповідача: 1) за період з 04 лютого 2021 року по 07 грудня 2021 року складає 11550 грн. 00 коп.; 2) за період з 08 грудня 2021 року по 31 серпня 2023 року (з урахуванням здійсненої відповідачем проплати в сумі 1080,00 грн.) становить 10470,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн., за процентами - 7470,00 грн. (11550,00 грн. - 1080,00 грн.)) (а.с.31, 115-117), тобто за період перебування права вимоги за цим договором у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача, а прохав стягнути із відповідача лише ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором, з урахуванням здійсненої відповідачем проплати.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 04 лютого 2021 року договору про надання фінансового кредиту та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково в сумі, не відображеній в розрахунку заборгованості) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
Щодо договору про надання фінансового кредиту №3575109990/653091.
19 березня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄКГ», як товариством, та ОСОБА_1 , як клієнтом, було укладено договір про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 (далі - Договір, кредитний договір, договір №3575109990/653091), який відповідно до положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений у формі електронного правочину шляхом підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді коду - R29345, надісланого йому товариством на зазначений ним, як клієнтом, номер мобільного телефону (пункти 6.1, розділ 7 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.35-36).
Укладення сторонами 19 березня 2021 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам п.п.1.2, 6.1 Договору, якими визначено, що: 1) строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»; 2) договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно да закону України «Про електронну комерцію» (а.с.35).
Згідно умов укладеного Договору (пункт 1.1) ТОВ «КУ «ЄКГ» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн., а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с.35).
19 березня 2021 року ТОВ «КУ «ЄКГ» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 4000 грн.00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 , що відповідає сумі кредиту згідно п.1.1 Договору та номеру його карткового рахунку, зазначеному в розділі 7 Договору (а.с.35 зворот, 119).
За змістом пунктів 1.2, 1.3 Договору кредит надається строком на 25 днів, тобто до 12 квітня 2021 року; за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу, тип процентної ставки - фіксована (а.с.35).
Крім того, сторони Договору домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.1).
12 квітня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору, за змістом якої сторони продовжили строк його дії на термін 30 днів до 12 травня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% (а.с.37).
16 лютого 2022 року між ТОВ «КУ «ЄФГ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) було укладено договір факторингу №16022022, за яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року в сумі 8000,00 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників (а.с.155-159, 160-161).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3575109990/653091 загальна сума заборгованості відповідача: 1) за період з 19 березня 2021 року по 15 лютого 2022 2021 року складає 8000 грн.00 коп.; 2) за період з 16 лютого 2021 року по 31 серпня 2023 року становить 8000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн., за процентами - 4000,00 грн. (а.с.44, 120-122), тобто за період перебування права вимоги за цим договором у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача, а прохав стягнути із відповідача лише ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором, з урахуванням здійсненої відповідачем проплати.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 19 березня 2021 року договору про надання фінансового кредиту та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково в сумі, не відображеній в розрахунку заборгованості) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що договір кредитної лінії №159269145 від 21 травня 2021 року був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця ТОВ «МШФД» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: MNV88U5C, надісланого ним на номер мобільного телефону відповідача у вигляді смс-повідомлення, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
Договір про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року (індивідуальна частина) також був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Гоуфінгоу» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: R39684, надісланого ним на номер мобільного телефону відповідача у вигляді смс-повідомлення, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
Крім того, судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року (індивідуальна частина) був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КУ «ЄКГ» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: R29345, надісланого ним на номер мобільного телефону відповідача у вигляді смс-повідомлення, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавців за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразових ідентифікаторів у виді смс-повідомлення, укладення кредитних договорів було б технічно неможливим.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.
Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронних підписів договору №159269145 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV88U5C, договору №3575109990/372788 за допомогою одноразового ідентифікатора R39684 та договору №3575109990/653091 за допомогою одноразового ідентифікатора R29345 суду надано не було.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №159269145 від 21 травня 2021 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 8000,00 грн., а заборгованість за процентами - 20070,00 грн..
Наведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за ставкою 2,30% в день згідно з п.1.12.2 кредитного договору.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 3000,00 грн., а заборгованість за процентами - 7470,00 грн..
Наведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за ставкою 2,4% на добу згідно з п.1.3 кредитного договору.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 4000,00 грн., а заборгованість за процентами - 4000,00 грн..
Наведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за ставкою 2,5% на добу згідно з п.1.3 кредитного договору.
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договорів №159269145, №3575109990/372788 та №3575109990/653091, а також укладених в подальшому договорів факторингу.
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги заборгованості за договором кредитної лінії №159269145 від 21 травня 2021 року, за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року та за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цих договорів розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договорів шляхом внесення грошових сум на погашення заборгованості за кредитом; кредитні договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювались та не визнавались недійсними, дії фінансових установ, як кредитодавців, щодо виконання договорів не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру, виходячи із умов договорів, укладених за участю відповідача, як позичальника.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за: 1) договором кредитної лінії №№159269145 від 21 травня 2021 року щодо повернення суми кредиту та процентів за користування ним, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року; 2) договором про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом), право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року; 3) договором про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом), право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за вказаними вище кредитними договорами в загальному розмірі 46540 грн. 00 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн. 00 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Натомість вказані представником позивача в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, крім судового збору, - витрати, пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1342,00 грн. (0,5 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб), не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на ненадання позивачем належних письмових доказів на підтвердження понесення ним даних витрат у вказаному розмірі.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
1) за договором кредитної лінії №159269145 від 21 травня 2021 року в загальній сумі 28070 грн. 00 коп. (двадцять вісім тисяч сімдесят гривень 00 копійок);
2) за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/372788 від 04 лютого 2021 року в загальній сумі 10470 грн. 00 коп. (десять тисяч чотириста сімдесят гривень 00 копійок);
3) за договором про надання фінансового кредиту №3575109990/653091 від 19 березня 2021 року в загальній сумі 8000 грн. 00 коп. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження (юридична адреса): вул.Симона Петлюри, буд.№30, м.Київ, поштовий індекс 01032, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014, реквізити: IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк»).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 23 грудня 2024 року.
Суддя С.Ю.Атаманова