справа №357/16661/23 Головуючий у 1 інстанції: Цукуров В. П.
провадження №22-ц/824/17401/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
23 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представникаКомунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1, третя особа - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, пошкодження майна,-
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обгрунтовував тим, що він є власником квартири
АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2020 року №204973048.
Вказана квартира розташована на 3 поверсі 4-х поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, балкону, житловою площею - 35,00 кв.м. та загальною площею - 57,00 кв.м.
Зазначав, що 31.03.2022 року в будинку АДРЕСА_2 сталася аварія в системі центрального опалення, а саме, розрив труби центрального опалення на горищі будинку, про що 05.04.2022 року працівниками відповідача було складено акт №841 про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого, холодного водопостачання або водовідведення.
Згідно із зазначеним актом в результаті залиття виявлено наступне. Зал: на стінах замокання шпалер зі слідами затікання та відшарування приблизно5,5 м2, стеля натяжна пошкоджена по всій площині; спальня: сліди затікання на шпалерах приблизно 3 м2, стеля натяжна (вода від дня залиття), розтягнута. Ремонт у квартирі свіжий, від 2021 року, шпалери високоякісні, стеля натяжна. Причиною залиття аварії, що сталася на системі центрального опалення, може бути підвищення тиску у мережі центрального опалення, що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку.
Відповідно до рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1, 6, 7 розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1, 6, 7 багатоквартирних будинків» надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює саме відповідач.
20.04.2022 року за наслідками події позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію збитків, завданих внаслідок прориву труби опалення.
Листом №284 від 13.05.2022 року відповідач повідомив позивачу про те, що його працівниками було зафіксовано факт події, про що було складено відповідний акт. Стосовно відшкодування збитків у відповідача відсутня будь-яка інформація, що підтверджує вину ЖЕК №1 у нанесенні збитків, а також розмір таких збитків.
Відповідно до звіту №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту вказаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року буде становити 46 368,00 гривень.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.08.2022 року №21/08 вартість виготовлення указаного висновку склала 3 500 гривень.
У зв'язку з вказаними діями відповідача позивач зазнала моральної шкоди, розмір якої він оцінює у 10 000 гривень.
Наявність моральної шкоди обґрунтовує наступним. У зв'язку із пошкодженням майна позивач зазнав душевних страждань, отримав стрес та обурення від відношення відповідача до події. Затоплена пошкоджена квартира є власністю позивача, якою останній не міг вільно користуватися та був вимушений нести додаткові витрати для відновлення стану квартири.
З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь: відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 46 368 гривень; витрати на проведення оцінки майна в розмірі 3 500 гривень; відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень; судові витрати по справі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 46 368 гривень.
Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення оцінки майна в розмірі 3 500 гривень.
Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.
Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 147,20 гривень.
В апеляційній скарзі Ящука О.І. - представника Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що у своїй позовній заяві позивач, керуючись п.3 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», де зазначено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг, не надав підтверджуючих матеріалів щодо фактів неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Натомість, матеріали справи містять докази виконання Управителем усіх вимог до якості з управління багатоквартирним будинком в частині технічного обслуговування систем центрального опалення будинку, визначених Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 грудня 2021 року №225/У (далі по тексту - Договір).
В ході судового розгляду, до судової справи було долучено документи КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» щодо проведення спільною комісією у складі представників КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» та КП БМР ЖЕК №1 перевірки будинку АДРЕСА_2 на предмет готовності до опалювального сезону згідно з положеннями п.8 Договору, а також у відповідності до Правил підготовки теплових господарств до опалювального сезону, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України 10.12.2008 за №620/378 (далі по тексту - Правила), такі як:
- копія Акту на гідравлічне випробування арматури і трубопроводу від 28.04.2021 на об'єкті - житловий будинок за адресою: Гайок 103 - підтверджує проведення гідравлічних випробувань по закінченню опалювального сезону 2020-2021 року за результатами яких, згідно з висновком комісії, внутрішня система опалення гідравлічне випробування витримала. Трубопровід, арматура вважаються такими, що витримали гідравлічне випробування.
- копія Акту стану готовності теплового господарства будинку АДРЕСА_2 до роботи в опалювальний період 2021-2022 року від 22.06.2021 - підтверджує виконання ревізії запірної арматури, заміну ділянок трубопроводів та запірної арматури, відновлення ізоляції трубопроводів, перевірки наявності пломб на розрахункових шайбах та соплах;
- копія Акту готовності до опалювального періоду від 22.06.2021 будинку АДРЕСА_2 - підтверджує проведення випробувань у частині теплових навантажень на устаткування; - копія паспорту готовності до роботи в опалювальний період 2021 - 2022 року будинку АДРЕСА_2 - доводить проведення огляду будинку для визначення його готовності до експлуатації в зимових умовах з визначенням стану мереж гарячого водопостачання задовільним.
Також, відповідачем було долучено до справи копію затвердженого начальником КП БМР ЖЕК №1 наряду-завдання на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації за період від 01.03.2022 року до 31.03.2022 року року, що засвідчує проведення, на вимогу додатку 4 до Договору, щомісячного технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем у будинку на початку 2022 року.
Судом першої інстанції не було враховано той факт, що пошкодження зазначеної у позові труби центрального опалення відбулося 31 березня 2022, тобто наприкінці (за сім днів) опалювального сезону, який, згідно з розпорядчими документами виконавчого комітету Білоцерківської міської ради продовжувався від 18 жовтня 2021 року до 08 квітня 2022 року.
З цього випливає, що система центрального опалення відпрацювала весь термін опалювального сезону задовільно внаслідок якісного технічного обслуговування внутрішніх мереж, а судження позивача про завдання збитків його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг є хибним та не доведене.
Водночас, судом не було враховано вчасне реагування й швидке усунення аварійної ситуації працівниками Управителя в умовах початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під час дії воєнного стану, про що свідчить Акт від 05 квітня 2022 року №841 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого, холодного водопостачання або водовідведення.
Вказує, що відповідно до п.28 Договору «Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).».
Відповідно до п.29 Договору війна або військові дії відносяться до форс-мажорних обставин.
Маючи на той час у своєму розпорядженні обмежену кількість профільних спеціалістів, керівництвом КП БМР ЖЕК №1 було негайно вжито заходів щодо швидкого усунення несправності та відновлення цілісності труби центрального опалення.
Також, у ході розгляду обставин справи судом першої інстанції не прийнято до уваги наявні докази відповідача та третьої особи щодо спільного колегіального виконання регламенту всіх профілактичних робіт по підготовці будинку АДРЕСА_2 до опалювального сезону згідно з вимогами Правил.
Зважаючи на вищевикладене, КП БМР ЖЕК № 1 доводить ступінь відповідальності Управителя перед власниками багатоквартирного будинку, відсутність своєї вини в аварії труби центрального опалення, адже Управитель, в силу своїх повноважень згідно з умовами Договору, своєчасно та в повному обсязі вжив усіх заходів щодо належного виконання обов'язків по підготовці будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період 2021 - 2022 р., а також у частині технічного обслуговування внутрішніх систем центрального опалення.
Просять звернути увагу на посилання представника позивача під час розгляду справи та застосування судом першої інстанції при ухваленні рішення до позивача такої норми, як «деліктне зобов'язання».
Вважає неправомірним використання даної інтерпретації юридичних відносин між позивачем та відповідачем з наступних підстав.
Поняття «делікт» офіційно у законодавстві України не застосовується, але широко вживається в науково-правовій літературі і практиці. Делікт (лат. delictum - провина, проступок) - правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин.
Деліктні зобов'язання відомі ще як позадоговірні. Зазначене правопорушення не пов'язане з порушенням договору (контракту).
Деліктна відповідальність є недоговірною відповідальністю. Вона настає у разі протиправного завдання шкоди будь-кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах з потерпілим.
Традиційно ці зобов'язання відносяться до охоронних правовідносин, це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. Цією їх особливістю, спеціальним їх призначенням зумовлюється те, що вони є односторонніми зобов'язаннями, тобто, такими, де одна сторона має лише права, а інша - лише обов'язки.
Особливостями деліктної цивільно-правової відповідальності є те, що відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної відповідальності можуть установлюватися договором).
У випадку цієї судової справи цивільно - правові відносини позивача та відповідача обумовлені договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 грудня 2021 року №225/У, положеннями якого прямо передбачені права та обов'язки сторін (Управителя та Співвласника). Отже застосування норм права у сфері недоговірних зобов'язань вважаємо помилковим та безпідставним.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявні у справі докази щодо вчасного та якісного виконання Управителем своїх обов'язків у відповідності до вимог Договору, КП БМР ЖЕК №1 не вбачає наявності причинно-наслідкового зв'язку між шкодою, заподіяною позивачеві залиттям квартири та виконанням Управителем своїх обов'язків з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи - Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вказує, що між відповідачем та співвласниками будинку був укладений Договір від 01.12.2021 року №225/У «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», що передбачає надання такої послуги, «як утримання і технічне обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води електропостачання) та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж комунікацій для забезпечення надання житлово-комунальних послуг».
Балансова приналежність теплової мережі, на якій стався витік, згідно складеного Акт) про залиття квартири від 05 квітня 2022 року №841, складеного між представниками КП БМР ЖЕК №1 та позивачем, належить співвласникам житлового будинку, а відповідач, як управитель - надає співвласникам житлову послугу - послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 співвласникам за договором та забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, про що стверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву, надісланої ним до суду в рамках даної судової справи. Тобто, в даному випадку, відповідальність за належний стан теплової мережі в будинку покладається на її співвласників, а також на відповідача в рамках та на підставі укладеного ним договору з співвласниками будинку №225/У від 01.12.2021 року «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком».
Таким чином, відповідальність за утримання та експлуатацію внутрішньо-будкових мереж, в тому рахунку і мереж централізованого опалення законодавством покладається на співвласників будинку та за наявності - управителя будинку. Фактично, в даному випадку, особою, яка несе відповідальність за залиття квартири, яка належить позивачу, є управителі будинку, тобто КП БМР ЖЕК №1.
В свою чергу, КП БМР «Білоцерківтепломережа» за законом не є власником внутрішньо-будинкової централізованої системи опалення, не має договору з співвласникам будинку на її експлуатації та обслуговування, не визначено управителем житлового будинку, де мешкає позивач.
Так, відповідачем по сцраві - КП БМР «ЖЕК №1», як управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та як виконавцем послуг в даному будинку, при підготовці даного об'єкта - житлового будинку до опалювального сезону 2021-2022 року (період, коли сталося залиття квартири позивача-31.03.2022 року) на виконання вимог Правил «Порядок підготовки теплових господарств до опалювального періоду» було проведено заходи з підготовки будинку та теплового господарства будинку до опалювального сезону та 22.06.2021 року складено Акт готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 року за участі всіх сторін.
Крім того, як вбачається з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «Білоцерківтепломережа» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 роки.
Тобто, в період виникнення аварії, підвищення тиску теплоносія у мережі централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 , що призвело до порушення цілісності труби на горищі в будинку не було.
Звертає увагу суду, що Акт залиття квартири, що був складений відповідачем 05 квітня 2022 року, аж через 5 діб після виникнення аварійної ситуації - 31.03.2022 року не може слугувати підставою підтвердження вини КП БМР «Білоцерківтепломережа», оскільки, по-перше, він складений відповідачем не в день виникнення аварії, по-друге містить припущення щодо підвищення тиску теплоносія в системі централізованого опалення будинку.
Крім того, від відповідача до КП БМР «Білоцерківтепломережа», як виконавця послуг, з приводу даної аварії та встановлення її причин, зокрема щодо спільного комісійного обстеження жодних звернень на протязі двох років не було. Також, належних доказів на підтвердження обставин залиття квартири через підвищення тиску теплоносія у мережі централізованого опалення внаслідок бездіяльності та/або протиправних дій КП БМР «Білоцерківтепломережа» з боку позивача та відповідача не надано.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц)
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2020 року №204973048 (а.с.13).
Вказана квартира розташована на 3 поверсі 4-х поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, балкону, житловою площею - 35,00 кв.м. та загальною площею - 57,00 кв.м. (а.с. 14-15).
31.03.2022 року в будинку АДРЕСА_2 сталася аварія на системі центрального опалення - розрив труби центрального опалення на горищі будинку, про що 05.04.2022 року працівниками відповідача було складено акт №841 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого, холодного водопостачання або водовідведення. Згідно з указаним актом в результаті залиття виявлено наступне: зал: на стінах замокання шпалер зі слідами затікання та відшарування приблизно5,5 м2, стеля натяжна пошкоджена по всій площині; спальня: сліди затікання на шпалерах приблизно 3 м2, стеля натяжна (вода від дня залиття), розтягнута. Ремонт у квартирі свіжий, від 2021 року, шпалери високоякісні, стеля натяжна. Причиною залиття, аварії, що сталася на системі центрального опалення, може бути підвищення тиску у мережі центрального опалення, що призвело до порушення цілісності труби на горищі будинку (а.с.16).
Відповідно до рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1, 6, 7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1, 6, 7 багатоквартирних будинків» надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 здійснює саме Відповідач (а.с. 54-55, 56, 57-58).
01.12.2021 року за №225/У між відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п.1 указаного договору Відповідач зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком. Згідно з п.3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів (у разі наявності) тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (а.с. 114-120, 121-122, 123-124, 125, 126-128, 129-130).
Відповідно до витягу з наряду-завдання №31207 від 01.03.2022 року до 31.03.2022 року послуга з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем: холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення проводилася відповідачем вчасно та згідно з графіком (а.с.104).
Відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та виконавцем послуг у даному будинку, при підготовці даного об'єкта - житлового будинку до опалювального сезону 2021 -2022 років на виконання було проведено заходи з підготовки будинку та теплового господарства будинку до опалювального сезону, про що 22.06.2021 року було складено акт готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 років за участі всіх сторін (а.с.163).
Як вбачається з Витягу з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, 4 за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 років (а.с.170-173).
20.04.2022 року за наслідками події Позивач звернувся до Відповідача з заявою про компенсацію збитків, завданих внаслідок прориву труби опалення (а.с.17).
Листом №284 від 13.05.2022 року Відповідач повідомив Позивача про те, що його працівниками було зафіксовано факт події, про що було складено відповідний акт. Стосовно відшкодування збитків у Відповідача відсутня будь-яка інформація, що підтверджує вину ЖЕК №1 у нанесенні збитків, а також розмір таких збитків (а.с. 18).
Відповідно до звіту №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту указаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року буде становити 46368,00 гривень (а.с. 202).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.08.2022 року №21/08 вартість виготовлення указаного висновку склала 3500,00 гривень (а.с.199).
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.
У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У п.4 ч.3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Згідно з п.9 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальних послуг є, зокрема, для послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація.
За правилами п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувач/ власник, зокрема, зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктом 2.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207, позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду. Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводиться виконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик. Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання. Відповідальність за ведення і збереження журналу обліку результатів огляду будинків покладається на майстра (техніка) технічної дільниці. Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку та про проведені ремонти відображаються щорічно в технічному паспорті будинку. Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації. Виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося, власника будинку чи уповноважену ним особу.
У пункті 2.3.6 Правил зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Відповідно до Розділу «Терміни, що використовуються у Правилах» Правил балансоутримувач/власник будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Розділом 2 Правил передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Пунктом 2.1 Правил встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.
Згідно з п.3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ 1198 від 03.10.2007 року межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів.
Відповідно до п.1 розділу 2 Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством житлово-комунального господарства України №620/378 від 10.12.2008 року, споживачі теплової енергії незалежно від організаційно-правових форм та форм власності- власники/балансоутримувачі, ОСББ, ЖЕК, ЖБК - зобов'язані вжити всіх заходів, що передбачені розділом 4 цих Правил та скласти Акт стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період.
Згідно з п.4 Розділу 8 Правил перед початком опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.
Як встановлено судом у даній справі та не оспорювалося сторонами, 31.03.2022 року відбулося залиття квартири, власником якої є позивач.
Причиною залиття квартири є порушення цілісності труби централізованого опалення, яка знаходиться на горищі будинку АДРЕСА_2 , у якому знаходиться квартира, власником якої є Позивач.
Як вбачається з наявних у справі доказів, а саме: рішень Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 року №39 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-комунальних контор №1,6,7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів» та від 24.05.2018 року №2278-52-VII «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №1,6,7 багатоквартирних будинків», договору №225/У від 01.12.2021 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, акту готовності будинку до опалювального періоду 2021-2022 років, витягу з наряду-завдання №31207 з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року, надання послуг з утримання будинку АДРЕСА_2 , у тому числі з обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання комунальної послуги з постачання теплової енергії здійснює саме Відповідач (а.с. 54-55, 56, 57-58, 104, 114-120, 121-122, 123-124, 125, 126-128, 129-130, 163).
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту укладення Позивачем індивідуального договору з КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» про надання послуги обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, за умовами якого обслуговування системи централізованого опалення здійснюється указаним підприємством.
Разом з цим, доводи відповідача про те, що порушення цілісності труби централізованого опалення, яка знаходиться на горищі будинку №103, могло статися з вини КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА», а саме - підвищення працівниками останнього тиску у трубах, спростовується наявним у справі Витягом з Вахтового журналу реєстрації параметрів теплоносія №2 на котельні Гайок, 4л, відповідно до якого за добу 31.03.2022 року показники та параметри підвищення тиску, що могли б слугувати причиною аварії за припущенням Відповідача, не зафіксовані та подавалися в межах показників режимної карти, що затверджена КП БМР «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» для даної котельні на опалювальний період 2021-2022 років.
Беручи до уваги наведені норми чинного законодавства, обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу, лежить саме на відповідачеві.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі №761/12945/19.
Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача підтверджується наявними у справі доказами. Разом з цим, вину у завданні шкоди позивачу відповідачем не спростовано.
У судових засіданнях головуючим було роз'яснено сторонам право заявити клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення розміру завданих Позивачу залиттям квартири збитків. Утім, сторони/їхні представники із таким клопотанням до суду не звернулися. А тому, суд вирішує справу за наявними у ній доказами.
Наявним у справі звітом №021/08-22 про оцінку майна: вартості відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, (з метою відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди), житлової двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту указаної житлової квартири станом на 05.04.2022 року становить 46368,00 гривень.
Отже, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що завдана позивачу шкода в указаному вище розмірі підлягає відшкодуванню відповідачем.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., то судом вірно зазначено наступне.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 року по справі № 214/7462/20.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування.
Указаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 року по справі № 214/7462/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі №752/17832/14-ц, указано, що моральна шкода - це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру. Суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 року) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.
Згідно з пунктом 9 вищезазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Судом встановлено, що позивач внаслідок пошкодження його квартири за наслідками її залиття, з вини відповідача, зазнав моральних переживань, які полягали у відчутті негативних емоцій та переживань з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Визначаючи розмір відшкодування, суд керувався принципами розумності, справедливості та співмірності, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивача, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
З огляду на викладене, суд вірно вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000 грн. підлягав до задоволення.
Стягуючи з відповідача на користь позивача 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, судом враховано тривалість порушення прав позивача, а саме - від квітня 2022 року, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов'язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном), а також вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представник Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: