Справа №753/18162/24 Головуючий у І інстанції Колесник О.М.
Провадження № 33/824/5257/2024 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
20 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дарницького районного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою 02 вересня 2024 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_1 по вул. Зарічній, 2 в м. Києві, керував автомобілем «VOLVO XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager» та в лікаря нарколога - відмовився, порушивши при цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддею не надана належна оцінка тим обставинам, що огляд було проведено з порушенням вимог ст.254,256,266 КУпАП, оскільки працівниками поліції не було залучено свідків, не здійснено безперервного фіксування спілкування з ОСОБА_1 від моменту його зупинення о 06 год. 00 хв. до складання протоколу до 06 год. 16 хв., було допущено розрядження портативного відеореєстратора, який має закріплюватися на однострої, та відеореєстрацію було здійснено на особистий мобільний телефон, який не є спеціальним технічним засобом відеозапису, який має право використовувати поліцейський, та який не має технічної можливості зафіксувати точно день та час зйомки.
Окрім того, вважає, що диск з відеозаписом, який був долучений до матеріалів справи є недопустимим доказом, оскільки неможливо встановити ідентичність та оригінальність відеозапису, а також даний відеозапис не оформлений відповідно до положень законодавства, а саме без накладення цифрового підпису посадової особи, що змушує сумніватися у походженні цього доказу.
Також, зазначає, що працівники поліції, не роз'яснивши першочергово всіх наслідків, не визначивши попередньо в повному обсязі всіх прав та обов'язків, фактично спонукали ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Окрім того, порядок дій патрульних поліції свідчать про навмисне затягування часу для оформлення протоколу та інших матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . А тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 дуже поспішав, оскільки його мати перебувала у безпорадному стані, та в місті Києві була повітряна тривога, пов'язана із запуском балістичних ракет, він погодився на вказівки патрульних поліції щодо відмови від проходження огляду, залишив автомобіль, та намагався дістатися якнайшвидше до місця проживання своєї матері, щоб допомогти їй спуститися в укриття.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я за обставин, викладених у постанові, суддя обґрунтував доказами, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія на огляд до медичного закладу, відеозапису події з мобільного телефону поліцейського.
Проте, висновки судді суперечать вимогам закону щодо належності та допустимості доказів винуватості особи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103, з яким кореспондуються положення п.6 Розд. Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. Наказом МВС України від 07.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зазначеними нормативними актами підкреслено, що факт такої події як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння має встановлюватися із застосуванням технічних засобів відеозапису а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений із застосуванням відеозапису на мобільний телефон поліцейського та без залучення свідків.
З рапорту поліцейського на ім'я керівника підрозділу поліції вбачається, що відеозапис проводився з мобільного телефону у зв'язку з розрядженням бодікамери (а.с.6).
Чинним законодавством України не передбачено можливості здійснювати фіксацію порушень ПДР на особисті мобільні телефони поліцейських.
Проте, нормативними актами, зазначеними вище, відрегульовано, що у разі неможливості фіксування події технічними засобами відеофіксації необхідно складати протокол про відмову у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складений в порушення вимог законодавства без застосування належних технічних засобів відеофіксації та без присутності двох свідків, то дані, які містяться у ньому, не можуть бути визнані допустимими доказами.
Із зазначених підстав не можуть бути визнані допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного із безпекою дорожнього руху, і відеозаписи з особистих смартфонів поліцейських.
Направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, складене поліцейським, не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не несе інформації, яка б могла підтвердити чи спростувати факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
З огляду на відсутність відеофіксації події належними технічними засобами, не залучення свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, слід визнати, що належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять, тому доводи апеляційної скарги захисника є слушними.
Проте, доводи апеляційної скарги про підбурювання ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення з боку поліцейських, є безпідставними, оскільки не підтверджені будь-якою доказовою базою.
Також під час апеляційного розгляду стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про те, що 02.09.2024 року мав місце стан крайньої необхідності, яка є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.4 ст.247 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зібрано.
За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль