справа №760/28227/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7471/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
19 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305 КК України, у кримінальному провадженні №22023101110000650 від 14 серпня 2023 року,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заборонено ОСОБА_7 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 08.00 год.
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих ІНФОРМАЦІЯ_2 за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні.
Звільнено ОСОБА_7 з-під варти негайно в залі суду.
Не погоджуючись з указаною ухвалою прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 днів.
У мотивування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_7 , будучи активним учасником створеної ОСОБА_11 злочинної організації, виконуючи роль виконавця, згідно розподілених функцій, здійснював контрабандне переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на територію Грузії.
Звертає увагу суду, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кількох особливо тяжких злочинах у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в особливо великих розмірах у складі злочинної організації, систематично протягом тривалого часу, із залученням інших осіб, що вказує на намір і в подальшому на волі здійснювати злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотиків з метою їх подальшого збуту.
Вказує, що зважаючи на те, що злочинна діяльність підозрюваного носила систематичний характер, застосування домашнього арешту в якості запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є можливим за вказаних обставин кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, а також підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000650 від 14 серпня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 255, частиною другою статті 305, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 305, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 317 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 був залучений до участі у злочинній організації для здійснення протиправної діяльності, якій запропонував взяти участь у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме у вчиненні злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, повідомивши останнім про спільні злочинні наміри у складі злочинної організації та механізм їх реалізації, на що останні, усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від контрабандного переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, з метою збуту та збут, особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких заборонено та обмежено, у невстановлений час та спосіб надали свою добровільну згоду на спільну злочинну діяльність.
Так, згідно розподілених ОСОБА_11 функцій та ролей ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , була відведена роль учасників злочинної організації та кожному з них роз'яснена суть відведеної їм ролі, а також обсяг необхідних для виконання функцій, а саме: ОСОБА_12 відведено роль співорганізатора, а ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, відведено роль безпосередніх виконавців злочинів у складі даної злочинної організації.
Таким чином, вказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, зорганізувалися у внутрішньо і зовнішньо стійке злочинне угрупування, метою діяльності якого було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, дотримуючись при цьому єдиного злочинного план попередньо розробленого ОСОБА_11 , відомого кожному учаснику, з розподілом їх функцій, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності в ієрархічному порядку ОСОБА_11 , під час вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Вказану діяльність учасники злочинної організації планували та проводили поетапно, при цьому всі їх дії були скеровані для досягнення єдиного злочинного результату, який виражався у вчинені кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.
На кожному етапі вчинення злочинів, кожен з учасників злочинної організації мав виконувати свою роль, шляхом здійснення, вчинення певних дій.
Водночас, всі учасники злочинної організації, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 були достовірно обізнані про вид вчинення злочинів та їх кримінальну караність, при цьому кожен із учасників мав реальну можливість добровільної відмови від вчинення злочинів та участі у злочинній організації на будь-якому етапі її функціонування.
Зокрема, ОСОБА_7 , будучи активним учасником створеної ОСОБА_11 злочинної організації, виконуючи роль виконавця, згідно розподілених функцій, здійснював контрабандне переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на територію Грузії.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 квітня 2024 року, ОСОБА_12 , який діяв як виконавець у складі злочинної організації, з метою реалізації спільного злочинного умислу направленого на контрабандне переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на території іноземних країн, залучив до протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_7 , якому довів раніше обумовлений зі всіма учасниками злочинної організації злочинний план, а також пояснив останньому, що до кола його функціональних обов'язків у складі злочинної організації буде входити контрабандне переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на територію іноземних країн, на що останній погодився керуючись корисливим мотивом, який полягав у отриманні матеріальної вигоди від здійснення вказаної протиправної діяльності.
Крім того, ОСОБА_12 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 квітня 2024 року та у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, з метою безперешкодного виконання ОСОБА_7 спільного злочинного плану у складі злочинної організації пояснив останньому протиправний механізм вчинення злочину, який включав в себе здійснення у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбання та подальше зберігання наркотичних засобі та психотропних речовин, здійснення їх фасування, а також підшукання осіб, які перебувають на території іноземних країн для контрабандного переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом використання можливостей міжнародного автомобільного перевезення через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлєшть», крім того ОСОБА_12 повідомив останньому, що з метою конспірації причетності його до злочину в ході формування поштових відправлень про необхідність надання для оформлення вказаних відправлень вигаданих анкетних даних осіб, як відправників.
У свою чергу, ОСОБА_7 , діючи в складі злочинної організації, усвідомлюючи протиправну діяльність вказаної організації, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від контрабандного переміщення особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто їх переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на території іноземних країн, погодився виконувати роль виконавця, з покладенням на ного відповідних функції у складі злочинної організації.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 06 травня 2024 року, ОСОБА_7 який діяв як виконавець у складі злочинної організації, на виконання вказівки ОСОБА_12 , перебуваючи на території м. Одеса, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку зберігав у невстановленому місці з метою подальшого контрабандного переміщення на територію іноземних країн.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 06 травня 2024 року, ОСОБА_7 який діяв як виконавець у складі злочинної організації, перебуваючи на території м. Одеса, з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб домовилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території Грузія про контрабандне переміщення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_7 попередньо домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території Грузія про те, що контрабандне переміщення особливо небезпечної психотропної речовини буде здійснюватися шляхом використання можливостей міжнародного автомобільного перевезення через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлєшть».
Разом з тим, установлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території Грузії за вказівкою ОСОБА_7 , надала останньому всі необхідні дані для оформлення поштового відправлення та повідомила, що отримає поштове відправлення у м. Тбілісі, Грузія.
У подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи на території м. Одеса, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно попередньо розробленого плану відомого всім учасникам, з метою контрабандного переміщення з приховування від митного контролю, здійснив упакування особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» в чемодан червоного кольору під підкладку в конструктивні особливості чемодану, які повторювали форми валізи, а також наповнив вказану валізу їжею та одягом.
У подальшому, 06 травня 2024 року ОСОБА_7 , який діяв як виконавець у складі злочинної організації, прибув на територію автовокзалу міжнародного автомобільного перевезення через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлєшть» митного поста «Придунайський» Одеської митниці та домовився з водієм транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення з території України до Грузії, про здійснення доставки вказаної валізи на територію м. Тбілісі та повідомив останньому, що за результатом доставки у м. Тбілісі до нього підійде невстановлена особа та забере валізу. За відправку вказаної валізи ОСОБА_7 надав водію транспортного засобі грошові кошти у розмірі 1500 грн та пообіцяв, що за результатом доставки невстановлена особа заплатить аналогічну суму після отримання.
Після чого, водій транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення з України до Грузії, перевірив вміст валізи, переконався, що заборонених речей в ній не має та погодився здійснити перевезення.
Надалі, 07 травня 2024 року в зоні митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рені-Джюрджюлєшть» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, смугою руху «червоний коридор», напрямком з України до Туреччини прибув транспортний засіб, в ході огляду якого із залученням службової собаки ДПСУ «Роксі» у багажному відсіку серед особистих речей пасажирів в несупроводжуваному багажу у чемодані червоного кольору шляхом демонтажу підкладки було виявлено 6 пакунків, які приклеєні до каркасу та повторювали форму валізи та у відповідності до експрес-тесту щодо вмісту речовини у вказаних пакунках було виявлено особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - «PVP».
Відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ у складі кристалічної речовини помаранчевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину - обіг якої заборонено - «PVP», загальною вагою - 3, 322 г, яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Список №2 Таблиці І).
Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року (зі змінами та доповненнями), великий розмір особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP» становить від 1,5 до 15,0 г.
Проте, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_7 , а саме контрабандне переміщення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», тобто її переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю з території України на територію Грузії.
05 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305, частиною другою статті 255 КК України.
06 листопада 2024 року до Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305, частиною другою статті 255 КК України, у кримінальному провадженні №22023101110000650 від 14 серпня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заборонено ОСОБА_7 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 08.00 год.
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих ІНФОРМАЦІЯ_2 за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні.
Звільнено ОСОБА_7 з-під варти негайно в залі суду.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: з 22.00 год. до 08.00 год. наступної доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305, частиною другою статті 255 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305, частиною другою статті 255 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Так, слідчим суддею встановлено, що існує ймовірність того, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, що на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання наркотичних засобів, а тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування; з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він на цей час підозрюється, може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду з огляду на те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних.
При цьому, наявність інших ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, прокурором не доведена.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, проте стороною обвинувачення не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання тих обставин, що заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки, якому зможе запобігти лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такі обставини не доведені і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, а саме: з 22.00 год. до 08.00 год. наступної доби, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту в певний час доби.
Доводи сторони обвинувачення стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
При цьому, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3