Київський апеляційний суд
18 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням системи "Електронний суд" кримінальне провадження № 22022000000000168 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Севастополя Автономної Республіки Крим,
громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014), ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022),
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2022 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014), ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022) і йому призначено покарання:
- за ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) - 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022) - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду змінити і пом'якшити ОСОБА_7 покарання, призначивши його: за ч.1 ст.111 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч.2 ст.111 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна; і на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Також захисник просить на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Захисник не оспорює фактичні обставини кримінальних правопорушень, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості та правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 , однак вважає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого і є явно несправедливим через суворість. Звертає увагу, що ОСОБА_7 не судимий, щиро покаявся, працює, позитивно характеризується, є особою літнього віку і страждає на тяжке захворювання. З огляду на викладене, на думку захисника, у суду були всі підстави для того, щоб призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, не призначати додаткове покарання, передбачене у відповідній санкції як обов'язкове, а також застосувати положення ст.75 КК України, оскільки виправлення ОСОБА_7 можливе без відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника і обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_7 вчинив державну зраду за наступних обставин.
Міжнародними нормативно-правовими актами, Конституцією України та іншими актами національного законодавства визначено основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності. З цього випливає, що дії Російської Федерації (далі - РФ) на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стали анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
Наведені вище факти розв'язання та ведення РФ агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі шляхом вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин з 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв'язку з чим були достовірно відомі ОСОБА_7
22 лютого 2022 року Президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 05 годині Президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і Збройних Сил РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжено.
Незважаючи на зобов'язання неухильно додержуватись Конституції та законів України, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів РФ, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв'язку з цим з боку РФ підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив державну зраду, що виразилося в наданні іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин познайомився з громадянами РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є користувачем застосунку "Telegram" з ніком ОСОБА_9 , номер телефону прихований, яка здійснює пропаганду "російського світу", виступає проти політики Європейського Союзу, США шляхом здійснення публікацій через власні Інтернет канали та блоги на сайтах "Бастион" та "Международное движение НОД за демократию и свободу" і пов'язана з спецслужбами РФ, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є користувачем застосунку "Telegram" з ніком " ОСОБА_11 ", номером телефону НОМЕР_1 , з відображенням на заставці облікового запису символу "Z" із забарвленням георгіївської стрічки та датою "1945-2022", який пов'язаний з спецслужбами РФ.
На виконання вказівок вказаних громадян РФ, з метою надання їм допомоги в проведені підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 здійснював збір та подальшу передачу інформації щодо стратегічно важливих об'єктів, у тому числі військових частин, військових заводів, об'єктів критичної інфраструктури, тощо на території України шляхом використання власного ноутбуку "HP", на якому встановлений застосунок "Telegram" з обліковим записом, зареєстрованим на номер телефону НОМЕР_2 .
26 лютого 2022 року о 10 годині 36 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи ноутбук, здійснив передачу інформації щодо знищення документації працівниками Міністерства оборони України та фото на підтвердження вказаного факту користувачу застосунку "Telegram" з ніком ОСОБА_9 .
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, використовуючи ноутбук:
- 28 лютого 2022 року о 19 годині 36 хвилин здійснив передачу інформації щодо розташування Міністерства оборони України, ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", яке входить до концерну "ІНФОРМАЦІЯ_7", госпіталю МВС України, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_3 ) користувачу застосунку "Telegram" з ніком ОСОБА_9 ;
- 2 березня 2022 року з 14 години 48 хвилин по 14 годину 55 хвилин здійснив передачу інформації щодо розташування військової частини № НОМЕР_4 Національної гвардії України користувачу застосунку "Telegram" з ніком ОСОБА_9 ;
- 2 березня 2022 року з 14 години 47 хвилин по 14 годину 55 хвилин здійснив передачу інформації щодо розташування військової частини № НОМЕР_4 Національної гвардії України користувачу застосунку "Telegram" з ніком " ОСОБА_11 ".
Згідно з відповіддю військової частини № НОМЕР_4 Національної гвардії України передача вказаної інформації іноземній державі - РФ та її представникам може призвести до негативних наслідків, завдати шкоду обороноздатності та державній безпеці України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, використовуючи ноутбук, 4 березня 2022 року з 20 години 14 хвилин по 20 годину 29 хвилин здійснив передачу інформації щодо розташування Інституту ядерних досліджень НАН України користувачу застосунку "Telegram" з ніком ОСОБА_9 .
Крім того, 16 березня 2022 року з 06 години 36 хвилин по 08 годину ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, використовуючи власний мобільний телефон "Samsung" imei1 НОМЕР_5 , imei2 НОМЕР_6 , на якому встановлений застосунок "Viber", здійснив передачу інформації щодо місця розташування ПрАТ "НВО "Київський завод автоматики", яке входить до концерну "ІНФОРМАЦІЯ_7", та інформації щодо його обстрілу користувачу застосунку "Viber" з ніком " ОСОБА_12 ", який являється громадянином РФ ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим в м. Севастополі та причетний до розвідувально-підривної діяльності спецслужб РФ.
Згідно з відповіддю Служби зовнішньої розвідки України інформація щодо місць дислокації військових, наукових та технологічних об'єктів може бути використана РФ для нанесення ракетних ударів. Суттєві негативні наслідки передачі вказаної інформації пов'язуються насамперед з ризиком знищення чи руйнування "Київського заводу автоматики" (завод ім. Петровського, концерн "ІНФОРМАЦІЯ_7"), який віднесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_8 інформація щодо місць дислокації стратегічно важливих об'єктів, у тому числі військових частин, військових заводів, об'єктів критичної інфраструктури, зокрема Міністерства оборони України, "Київського заводу автоматики" (завод ім. Петровського, концерн "ІНФОРМАЦІЯ_7"), госпіталю МВС України, Інституту ядерних досліджень НАН України, військової частини № НОМЕР_4 Національної гвардії України, місць розташування ядерних відходів на території України та інших об'єктів, а також щодо підрозділів та особового складу Збройних Сил України та мешканців Київського регіону становить розвідувальний інтерес для спецслужб РФ та може бути використана країною-агресором для нанесення шкоди державній безпеці та обороноздатності України, життю і здоров'ю громадян.
20 березня 2022 року протиправна діяльність ОСОБА_7 була припинена.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) - державна зрада, тобто діяння умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, у формі надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; та за ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022 року) - державна зрада, тобто діяння умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, у формі надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який не судимий, не працює, а також обставину, яка пом'якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які його обтяжують, в тому числі ті дані й обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі, і правильно призначив покарання у виді позбавлення волі в межах відповідних санкцій і додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Доводи захисника про наявність у ОСОБА_7 роботи і тяжкого захворювання нічим не підтверджені.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.69 КК України (в редакції Закону № 1576-ІХ від 29.06.2021, чинній на час вчинення кримінальних правопорушень) за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
На цих же підставах суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дані про особу винного, який, будучи громадянином України, вчинив злочини проти основ національної безпеки України під час широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, при цьому надавав допомогу державі-агресору та її представникам з метою завдати шкоди своїй державі, взагалі не має почуття патріотизму і цинічно сподівається, що його обміняють на полонених, не дають підстав вважати, що ступінь тяжкості кримінальних правопорушень істотно знижено, і застосовувати до обвинуваченого положення ст.69 КК України.
Не може бути ОСОБА_7 звільнений і від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, рішення про що може ухвалити суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Саме таке покарання, на переконання колегії суддів, яке призначив суд першої інстанції, буде необхідним й достатнім для досягнення його мети, яка полягає не тільки в карі, а й виправленні обвинуваченого та запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Тому підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3