1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 грудня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_5
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та накладено арешт на:
1. Предмет зовні схожий на рушницю з № НОМЕР_1 з сірим кейсом.
2. Предмет зовні схожий на автоматичну зброю з № НОМЕР_2 , з магазином без номера; предмет зовні схожий на рушницю з № НОМЕР_3 , з чохлом чорного кольору.
3. Предмет зовні схожий на рушницю НОМЕР_4 , предмет зовні схожий на помпову рушницю з № НОМЕР_5 , предмет зовні схожий на помпову рушницю без номера з назвою «Remington 870», предмет схожий на канал ствола з № НОМЕР_6 , предмет зовні схожий на канал ствола з № НОМЕР_7 та предмет зовні схожий на глушник без номера, які поміщені до пластмасового кейсу чорного кольору.
4. Предмет зовні схожий на пістолет з № НОМЕР_8 та один набій до рушниці з маркуванням «GFS 12», які поміщені до спеціального пакету PSP 7137232.
5. Предмети зовні схожі на патрони до рушниці в кількості 53 штуки, з маркуванням «SELLIER BELLOT», які поміщені до спеціального пакету PSP 7137231.
6. Предмети зовні схожі на патрони до автоматичної зброї в кількості 10 штук, з маркуванням «RWS 308 WIN», які поміщені до спеціального пакету PSP 7137227.
7. Предмети зовні схожі на патрони до пістолетної зброї в кількості 92 штуки, з маркуванням «ВІЙ 9мм Р.А.», які поміщені до спеціального пакету PSP 7137229.
8. Предмети зовні схожі на патрони до автоматичної зброї в кількості 8 штук з маркуванням «GGG 308 WIN» та 2 предмети зовні схожі на патрони до пістолета з маркуванням «АЕ9», які поміщені до спеціального пакету PSP 7137228.
9. Предмети зовні схожі на патрони до автоматичної зброї в кількості 20 штук, з маркуванням «RWS 308 WIN», які поміщені до спеціального пакету PSP 3215728, які перебувають у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, користування.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді, скасувати арешт на майно та зобов'язати сторону обвинувачення негайно повернути тимчасово вилучено майно.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 04 липня 2024 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію оскаржуваного рішення отримано 28 жовтня 2024 року під час ознайомлення із матеріалами провадження, апеляційну скаргу подано 31 жовтня 2024 року. З цих підстав, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_5 має відповідні дозволи встановленні чинним законодавством України на арештовану зброю, однак орган досудового розслідування відмовився їх перевіряти.
Зауважує, що вказане майно вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, а до клопотання не долучено документів, які підтверджують факт здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України.
З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відомості внесено за ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 186 КК України, однак в клопотанні та в оскаржуваній ухвалі зазначено, що відомості до ЄРДР внесено за ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, порушено строк звернення із клопотанням оскільки обшук проведено 28 червня 2024 року, а клопотання подано 03 липня 2024 року.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна та власника майна, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів провадження убачається, що 04 липня 2024 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію оскаржуваного рішення не направлено. Апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що копію ухвали отримано 28 жовтня 2024 року під час ознайомлення із матеріалами провадження, апеляційну скаргу подано 31 жовтня 2024 року. Колегія суддів вважає, що з наведених підстав строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 16 червня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024116140000147, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 15.06.2024 до ЧЧ ВП №1 Обухівського РУП надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що 14.06.2024 близько 22 год. 30 хв., перебуваючи на АЗК "ОККО" в м. Васильків, Київської обл., наглядно знайомий чоловік завдав їй декілька ударів долонями, чим завдав фізичного болю (ІТС ІПНПУ 6215 від 15.06.2024)
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116140000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Крім того, до слідчого відділення ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт дізнавача СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12024116140000147 від 15.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України встановлено, що в діях невстановленої особи, яка розташовувалася поблизу АЗС "ОККО", що за адресою: м. Васильків, вул. 1-А, можуть вбачатися ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що виразилося в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії. (ЄО №6336)
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111140000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 29.06.2024 року до чергової частини відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт від старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_11 , про те, що під час досудового розслідування кримінального провадження за №12024116140000147 від 15.06.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 3 ст. 296 КК України, встановлено, що 28.06.2024 року, в період часу з 16 години 55 хвилин по 20 годину 04 хвилин, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: предмети зовні схожі на зброю та предмети зовні схожі на патрони. (ІПНПУ №7135 від 29.06.2024)
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111140000448 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України..
28 червня 2024року в період часу з 16 год. 55 хв. по 20 год. 04 хв., на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2024 року проведено обшук житлового будинку, а також іншого володіння особи - гаражу, інших будівель чи приміщень побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, що розташовані на земельній ділянці, з кадастровим номером 3210700000:05:033:0003, що за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, знаходиться у власності ОСОБА_12 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено майно.
28 червня 2024 року постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
04 липня 2024 року прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речового доказу.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2024 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12024116140000147, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта про те, що вказане майно вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, не заслуговують на увагу, оскільки як вважає колегія суддів, хоча слідчим суддею дозвіл на вилучення зброї не надавався, проте вона має значення у кримінальному провадженні і має статус тимчасово вилученого майна. Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор зазначив, що як під час обшуку так і в подальшому ОСОБА_5 документів на підтвердження законності зберігання та використання зброї, не надано.
Посилання сторони захисту на те, що до клопотання не долучено документів, які підтверджують факт здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України, спростовуються поясненнями прокурора. Зокрема, прокурор в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру, а кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України виділено в окреме провадження.
Твердження апелянта щодо порушення строку на звернення із клопотанням, є необґрунтованими. З матеріалів провадження убачається, що прокурор вдруге звернувся із клопотанням про арешт майна, оскільки при первинному зверненні, ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2024 року (а.с.14) клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.
Відтак, стороною обвинувачення дотримано вимоги, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2024 року.
Ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 362/4667/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16
Справа № 11сс/82/7278/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК