Справа № 362/5057/24 Головуючий в суді І інстанції - Сухарева О.В.
Провадження № 33/824/5462/2024 Головуючий - Олійник В.І.
16грудня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Борова Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з постановою суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №683479 від 14.07.2024 року 14.07.2024 року о 20 год. 29 хв. в Київській області, с. М.Солтанівка по провулку Борівському водій ОСОБА_1 керував мопедом Yamaha Versity ХС300 без номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скаргу обґрунтовує тим, що він не відмовлявся від огляду саме у встановленому законом порядку.
Зазначає, що працівник поліції склав спочатку відносно нього протокол за відмову від проходження медичного огляду, а вже потім нібито пропонував йому проходити такий огляд у
Васильківській БЛІЛ. В свою чергу, факт того, що працівники поліції йому не пропонували проходити саме медичний огляд, в разі відмови лише від якого може наставати адміністративна відповідальність, відповідно до оскаржуваної постанови судом першої інстанції був встановлений.
Зауважує, що відеозапис, долучений до адміністративного матеріалу, також не може бути визнаний належним та допустимим доказом так як, відеозйомка з незрозумілих причин, в порушення п.5 розділу ІІ Інструкції не проводилась безперервно, а також час, вказаний у відеозаписах, повністю не співпадав з часом, вказаному в матеріалах справи.
Відтак, вважає, що за відсутності належного доказу його відмови від проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, протокол складений відносно нього незаконно, він повинен був визнаний судом неналежним доказом, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції щодо його винуватості також є незаконне.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та його захисник -адвокат Шевченко В.В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи та за клопотанням ОСОБА_1 апеляційним судом у судове засідання викликався працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №683479 від 14.07.2024 року щодо ОСОБА_1 .
Однак, до суду апеляційної інстанції працівник патрульної поліції не з'явився
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченко В.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За правилами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 14.07.2024 року о 20 год. 29 хв. в Київській області, Фастівському районі, в селі М. Солтанівка по провулку Борівському водій ОСОБА_1 керував мопедом Yamaha Versity ХС300 без номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.2.5. ПДР. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які містяться в матеріалах справи, є належними, допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (зі змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №683479 від 14.07.2024, в якому зафіксовано фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та кваліфікацію дій ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився, що засвідчив своїм власним підписом в графі «З результатами згоден»;
- направленням на огляд ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Васильківська БЛІЛ» ВМР;
- рапортом поліцейського ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області від 14.07.2024, з якого вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу - мопеду Yamaha Versity ХС300 без номеру було порушення водієм ОСОБА_1 п.2.1, 2.3 г) ПДР України, а саме: керування мопедом без мотошолому;
- розпискою ОСОБА_4 від 14.07.2024 року, в якій він зобов'язувався доставити транспортний засіб, який отримав від ОСОБА_1 , за місцем проживання останнього;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску, як додатку до протоколу, де вбачається рух мопеда, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 та позаду нього ще є два пасажири. Працівник поліції запитує водія чи вживав він сьогодні, ОСОБА_1 відповідає, що не вживав, однак після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, вказує, що зізнається: вживав пиво, тому проходити огляд не буде. Працівниками поліції неодноразово пропонувалося йому пройти огляд, однак ОСОБА_1 кожного разу відмовлявся його пройти, вказуючи на те, що вживав алкогольні напої.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Зазначена у протоколі інформація відповідає обставинам, зафіксованим на долученому до протоколу відеофайлі, тому доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками патрульної поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення не беруться до уваги апеляційним судом, так як з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від неодноразової пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №683479 від 14.07.2024 року підписаний ОСОБА_1 без будь яких заперечень щодо вказаних порушень з боку працівників поліції.
Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначене ним порушення спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник