Справа № 369/9481/24 Головуючий в суді І інстанції - Перекупка Г.А.
Провадження № 33/824/4744/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
12 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Горобівського І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2024 року,
Постановою судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26 травня 2024 року о 15 год. 15 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом (мотоциклом) HARLEY, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. М. Вовчка, 20 в с. Чайки Бучанського району Київської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано, що постанова судді є незаконною і необґрунтованою, винесена з грубим порушенням вимог процесуального права, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що судом при винесенні рішення не було враховано пояснень ОСОБА_1 . Крім того, поза увагою суду залишись докази, що містяться в матеріалах справи, а саме те, що дії працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було оскаржено в адміністративному порядку, докази чого містяться в матеріалах справи. Разом з тим, вказав про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, а саме ними не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, який є найближчим до місця зупинки транспортного засобу, натомість запропонували пройти огляд в закладі, якого немає в переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду водіїв на стан сп'яніння. Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом вини особи, оскільки в ньому не було зазначено точного місця вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, працівниками поліції було порушено процедуру складання протоколу, його було складено в автомобілі поліцейських та без присутності ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП України. Також відеозапис є неналежним і недопустимим доказом вини, оскільки він є неповним, триває декілька хвилин, та з нього не вбачається зупинки транспортного засобу та спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. Також, працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі уповноваженому на проведення огляду на стан сп'яніння є безпідставним та спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до відеозапису, що міститься в матеріалах справи водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та в закладі охорони здоров'я та роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду у виді складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 не заперечував. Крім того, матеріали справи також містять направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що також підтверджує те, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я. Про те, що працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі також підтвердив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції. Та обставина, що працівники поліції допустили помилку в назві закладу охорони здоров'я не є істотним порушенням та не спростовує висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про направлення для проходження медичного огляду в медичному закладі, який не являється найближчим, то слід зазначити, що відповідно до вимог п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Інструкціїперелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду водіїв на стан сп'яніння затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я АР Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрації.
Перелік закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв на стан сп'яніння затверджується наказом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації. Клінічна лікарня «Соціотерапія» не входить до переліку закладів, який затверджений наказом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації.
Також не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2024 р. серії ААД №682517, він містить дату, час, місце його складання, виклад фактичних обставин вчиненого адміністративного правопорушення, зазначення статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що відео з нагрудних камер працівників поліції є не безперервним, з нього не вбачається зупинки транспортного засобу та спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції суд вважає безпідставними. Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, на ньому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме, мотоциклом HARLEY, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинку транспортного засобу, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, в ході якого працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився. Долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції не приймалось рішення про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він не має права керувати транспортним засобом протягом доби.
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку. При цьому причини, що стали підставою для відмови від проходження огляду не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія пройти на вимогу поліцейського огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2024 рокущодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька