Справа № 2а-3195/10
Іменем України
12 листопада 2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Масенко Д.Є.,
при секретарі - Атуовій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ з обслуговування Станично-Луганського району ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
У липні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив: визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАЇ з обслуговування Станично-Луганського району ОСОБА_2 від 26.06.2010 року № 288177 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України винесену у відношенні ОСОБА_1
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на наступне.
26.06.2010 р. він, керуючи скутером, рухався по автодорозі Луганськ - КПП Красна Талівка у напрямку КПП Красна Талівка. Для перевірки технічного стану скутера вирішив зробити зупинку. Оскільки попереду нього був посадочний майданчик для маршрутних транспортних засобів, біля якого був припаркований патрульний автомобіль ДАЇ, він, об'їхавши майданчик і зупинився. До нього підійшов співробітник ДАЇ, який знаходився у патрульному автомобілі ДАЇ, та повідомив про порушення правил дорожнього руху, оскільки здійснено зупинку на відстані менше ніж 30 метрів від посадочного майданчику. Зауваження на те, що відстань перевищує 30м. (вимірювання не проводилось), більш того, вона така ж на якій припаркований патрульний автомобіль, інспектором до уваги не приймалися. Після цього Інспектор ДАЇ почав вести зйомку якоюсь побутовою камерою. Надалі ним був складений протокол та одразу винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач вважає, що вказана постанова винесена незаконно з наступних підстав. Інспектором ДПС ОСОБА_2 порушені вимоги п.6.25 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 27.03.2009 № 111), яким передбачено, що працівник ДПС повинен бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами; порушені вимоги п.15.5 вказаної інструкції, яким передбачено, що працівник ДПС під час звернення до водія зобов'язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище. Крім того п.6.26 згаданої Інструкції вимагає від працівників ДПС «бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР». Відеофіксація, що проводилась інспектором ДПС, не має легітимних підстав. Інспектор не провів замірювання відстані рулеткою. Інспектором не був наданий другий примірник протоколу При розгляді справи про адміністративне правопорушення порушені були порушені вимоги ст..280 КУпАП. Не були враховані пояснення позивача та не встановленні всі обставини по справі.
В судовому засідання позивач не прибув, просив розглянути справу у його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, що відповідно до положень ст. 128 КАС України є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.
На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування знаходження) позивача.
Таким чином порушень строків звернення до суду та територіальної підсудності не встановлено, оскільки позивач оскаржив постанову серія ВВ № 288177 від 26.06.2010р. до суду 02.07.2010р. та мешкає у Ленінському районі м. Луганська.
Як встановлено в судовому засіданні, 26.06.2010 р. позивач, керуючи скутером, рухався по автошляху Луганськ - КПП Красна Талівка у напрямку КПП Красна Талівка. Для перевірки технічного стану скутера вирішив зробити зупинку. Оскільки попереду нього був посадочний майданчик для маршрутних транспортних засобів, біля якого стояв патрульний автомобіль ДАЇ, він, об'їхавши майданчик і зупинився, після чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу 255гр. Зазначене підтверджується поясненнями позивача та оскаржуваною постановою.
Згідно ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідачем зазначені вимоги ст. 71 КАС України не виконані, доказів щодо правомірності рішення суду не надано. Крім того, суд приходить до висновку про заперечення відповідачем адміністративного позову, оскільки відповідач свого представника в суд не направив, заяви про визнання позову не надав.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позову у зв'язку з чим він підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст. ст. 251, 288, 289 КУпАП, ПДР України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВВ № 288177 від 26.06.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255гривень - скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: