23 грудня 2024 року Справа № 480/9002/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9002/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування при обчисленні розміру довічного утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, в стаж роботи на посаді судді 2 роки 7 місяців 10 днів професійної діяльності у сфері права: з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду, половини навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого за денною формою навчання 5 місяців та щодо призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26.12.2023 у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року у вищому юридичному навчальному закладі - на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого - 5 місяців, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду - 2 роки 7 місяців 10 днів, визначивши стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 22 роки 03 місяці 13 днів; а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи зі стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 22 роки 03 місяці 13 днів, з розрахунку 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 26 грудня 2023 року з виплатою недоотриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя №1343/0/15-23 від 19.12.2023 року за заявою позивачку звільнено з посади судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Конотопського міськрайонного суду Сумської області №17-б від 25.12.2023 року ОСОБА_1 відраховано зі штату Конотопського міськрайонного суду Сумської області у відставку з 25.12.2023. Враховуючи, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання не було дотримано положень частини 3 статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" позивач звернулась до відповідача з заявою про розрахунок щомісячного довічного грошового утримання з 26 грудня 2023 року з урахуванням стажу, що дає право на отримання грошового утримання в розмірі 54 відсотки судової винагороди.
Листом від 26.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що періоди роботи з 09.02.2001 по 30.07.2002 юристом та юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26.08.2003 по 23.09.2004 консультантом та помічником судді Кролевецького районного суду Сумської області та період навчання не враховані до стажу роботи на посаді судді, оскільки врахування таких періодів роботи не передбачено нормами статті 137 Закону України №1402-VIII.
Позивачка не погоджується із зазначеним і вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9002/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.12.2023 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 1343/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» (а.с.8-10).
25.12.2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області було видано наказ №17-б про відрахування судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 зі штату Конотопського міськрайонного суду Сумської області 25.12.2023 року у зв'язку із звільненням з посади судді цього ж суду відставку (а.с.12).
Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , зазначеного Вищою радою правосуддя, до цього стажу включені: стаж роботи на посаді судді - 19 років 03 місяці 03 дні; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 07 місяців 10 днів. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає їй право на відставку, становить 21 рік 10 місяців 13 днів.
Враховуючи, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання не було дотримано положень частини 3 статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" позивач звернулась до відповідача з заявою про розрахунок щомісячного довічного грошового утримання з 26 грудня 2023 року з урахуванням стажу, що дає право на отримання грошового утримання в розмірі 54 відсотки судової винагороди.
Листом від 26.03.2024 №1800-0202-8/15099 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що періоди роботи з 09.02.2001 по 30.07.2002 юристом та юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26.08.2003 по 23.09.2004 консультантом та помічником судді Кролевецького районного суду Сумської області та період навчання не враховані до стажу роботи на посаді судді, оскільки врахування таких періодів роботи не передбачено нормами статті 137 Закону України №1402-VIII.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
У силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII).
Згідно ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку.
Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Право позивачки на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці не заперечується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, спірним є виключно питання обчислення стажу роботи на посаді судді та, як наслідок, визначення відсотку від суддівської винагороди (позивач вимагає перерахунку виходячи з 54% замість призначених 50% від суддівської винагороди).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Таким чином, наявне правове регулювання та правові висновки Конституційного Суду України доводять, що держава гарантує кожному судді, який йде у відставку належне щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого у свою чергу залежить зокрема від стажу судді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Системний аналіз ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» в редакції, чинній на дату призначення ОСОБА_1 на посаду судді, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
З урахуванням зазначеного, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17 та від 30.01.2020 року у справі № 592/3694/17.
Суд встановив, що при призначенні позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем не враховані до стажу роботи на посаді судді періоди роботи з 09.02.2001 по 30.07.2002 юристом та юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26.08.2003 по 23.09.2004 консультантом та помічником судді Кролевецького районного суду Сумської області та період навчання.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 (чинного на час набуття позивачкою стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.2002 року по 01.07.2003 року навчалася на факультеті підготовки професійних суддів за денною формою навчання в Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого та отримала освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Отже, з огляду на викладене, суд робить висновок, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивачки як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину часу навчання у вищезазначеному навчальному закладі (5 місяців).
На дату призначення позивачки на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалось статтею 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №4015-ХІІ "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів"), Указом Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Частиною 1 статті 7 Закону № 2862-ХІІ (редакція на момент призначення позивачки на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв'язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 року № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19. Зокрема, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Частина 2 статті 137 Закону № 1402-VIII прийнята на покращення соціального захисту суддів як висококваліфікованих фахівців та підвищення їх соціального захисту і передбачає додаткову можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а не альтернативну можливість вибору стажу, адже в абзаці 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Згідно з пунктом 4 Порядку №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.11.2018 у справі №819/1550/16, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
У силу абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 належить зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Частиною третьою статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на дату призначення позивачки на посаду судді) визначалось, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка призначена на посаду судді з 24.09.2004 року, а звільнена у зв'язку з виходом у відставку - рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2023 року.
Таким чином, призначення позивачки на посаду судді відбувалось за нормами Закону №2862-ХІІ, а звільнення у відставку - за нормами Закону №1402-VIII.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 у справі №580/6051/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої усі без винятку судді, незалежно від того, чи вийшли вони у відставку відповідно до Закону №2453-VI, або вийшли чи вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII, мають однакові за змістом та обсягом, єдині конституційно-правовий статус і гарантії незалежності, рівні правові можливості, у тому числі, щодо реалізації ними права на відставку та отримання довічного грошового утримання у належному розмірі, зокрема, із збільшенням розміру щомісячного довічного грошового утримання на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, як це встановлено частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII.
Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що відповідачем невірно розраховано спеціальний стаж роботи позивачки як судді для обчислення відсотку грошового утримання від суддівської винагороди та протиправно не зараховано період навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року у вищому юридичному навчальному закладі - на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого - 5 місяців, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду - 2 роки 7 місяців 10 днів.
При цьому суд враховує, що відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Відтак, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку довічного грошового утримання судді. Оскільки рішення про перерахунок приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення/перерахунок щомісячного довічного утримання є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне застосувати належний спосіб захисту прав позивача та вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права на пенсію у відповідності до вимог ст. 9 КАС України та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року у вищому юридичному навчальному закладі - на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого - 5 місяців, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду - 2 роки 7 місяців 10 днів, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , із урахуванням зарахованих періодів та висновків суду у вказаній справі.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування при обчисленні розміру довічного утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, в стаж роботи на посаді судді 2 роки 7 місяців 10 днів професійної діяльності у сфері права: з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду, половини навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого за денною формою навчання 5 місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання з 01 вересня 2002 року до 01 липня 2003 року у вищому юридичному навчальному закладі - на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Я. Мудрого - 5 місяців, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді з 9 лютого 2001 року до 30 серпня 2002 року юристом, юрисконсультом, провідним юрисконсультом Кролевецького комбінату хлібопродуктів, з 26 серпня 2003 року до 16 вересня 2004 року консультантом, помічником судді Кролевецького районного суду - 2 роки 7 місяців 10 днів, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , із урахуванням зарахованих періодів та висновків суду у вказаній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик