23 грудня 2024 року Справа № 480/2665/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/2665/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_2 з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, і просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 20882,68 грн безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , у період з 15.02.2023 по 14.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 14.11.2023 його було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . При цьому з відповідачем, як того вимагає Закон, було проведено повний розрахунок, в тому числі виплачено премію за листопад 2023 року в сумі 6882,68 грн. та додаткову винагороду за листопад 2023 року у сумі 14000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.11.2023 № 3719 та відомістю № 5/0923/406. Відповідно до припису від 14.11.2023 № 157 солдата ОСОБА_1 зобов'язано прибути у військову частину НОМЕР_3 16.11.2023. Згідно листа військової частини НОМЕР_3 від 26.12.2023 № 359 солдат ОСОБА_1 станом на 25.12.2023 у військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби не прибув. З огляду на викладене отримані відповідачем грошові кошти премії за листопад 2023 року в сумі 6882,68 грн. та додаткової винагороди за листопад 2023 року у сумі 14000,00 грн. підлягають поверненню останнім.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №480/2665/24 Військову частину НОМЕР_2 замінено його правонаступником, яким є Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, а також яка була зазначена у довідці Виконавчого комітету ЦНАП Кролевецької міської ради від 24.05.2024 №443/23-07, а саме: АДРЕСА_2 , проте була повернута до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Після повторного направлення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу на вказану адресу, також була повернута до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 , у період з 15.02.2023 по 14.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
14.11.2023 відповідача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
З відповідачем було проведено повний розрахунок, в тому числі виплачено премію за листопад 2023 року в сумі 6882,68 грн. та додаткову винагороду за листопад 2023 року у сумі 14000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.11.2023 № 3719 та відомістю № 5/0923/406 (а.с. 5,6).
Приписом від 14.11.2023 № 157 солдата ОСОБА_3 зобов'язано прибути у військову частину НОМЕР_3 16.11.2023.
Згідно листа військової частини НОМЕР_3 від 26.12.2023 № 359 солдат ОСОБА_2 станом на 25.12.2023 у військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби не прибув.
Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України 07.06.2018 № 260, у зв'язку з нез'явленням 16.11.2023 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 не набув права на премію та додаткову винагороду за листопад 2023 року.
Позивач, вважаючи, що відповідачем безпідставно набуто грошові кошти премії за листопад 2023 року в сумі 6882,68 грн та додаткової винагороди за листопад 2023 року у сумі 14000,00 грн, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до п. 1 розділу Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п. 15 розділу XXXIV Порядку №260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Отже, згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до припису від 14.11.2023 № 157 солдата ОСОБА_1 зобов'язано прибути у військову частину НОМЕР_3 16.11.2023.
Згідно листа військової частини НОМЕР_3 від 26.12.2023 № 359 солдат ОСОБА_1 станом на 25.12.2023 у військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби не прибув.
Таким чином у зв'язку з нез'явленням 16.11.2023 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 не набув права на премію та додаткову винагороду за листопад 2023 року, в силу положень пункту 15 Порядку №260.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі змістом цієї норми, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Судом встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки не з'явився для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави в особі Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) 20882,68 грн безпідставно набутих коштів.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька