23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15503/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024 №16/36/429 та рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зазначене в листі від 26.09.2024 №598/9/21550 щодо ОСОБА_1 ;
-зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Разом із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
-вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Згідно з частиною першою статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином, заява про забезпечення позову за формою та змістом має відповідати вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, заява про забезпечення позову не підписана ОСОБА_1 .
Натомість заяву про забезпечення позову позивачем подано разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, які є суцільно зшитими, та на зворотному аркуші останнього документа міститься запис - згідно з оригіналом, підпис позивача та дата. Однак суд наголошує, що заява про забезпечення позову повинна бути підписана позивачем, а не її копія належним чином засвідчена.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, відповідно до якої, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.
Відповідно до частини 7 статті 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Згідно частиною 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки КАС України не передбачено таких наслідків як повернення заяви про забезпечення позову заявнику у разі не підписання або підписання особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку положення пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись статтями 150 - 152, 154, 169, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол