23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6004/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 28.02.2024 № 163950027689 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 13.10.1979 року: з 04.10.1979 по 14.06.1983 (записи №№ 1-5); з 08.07.1983 по 20.10.1985 (записи №№ 6-7); з 03.02.1987 по 24.08.1989 (записи №№ 8-10); з 28.08.1989 по 06.05.1991 (записи №№ 11-12); з 01.07.1991 по 31.07.1991 (записи №№ 13-14); з 01.08.1991 по 18.01.1993 (записи №№ 15-16); з 28.09.1993 по 31.12.1998 (записи про призначення та про переведення №№ 17-19).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 №163950027689 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та без жодних посилань на вимоги чинного законодавства не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці нібито виправлено прізвище. Позивач наголошувала, що працівник не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення трудової книжки. Відтак вважає рішення про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним та таким, що порушує законне право на отримання пенсії за віком.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
02.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 58 - 59/, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, зазначаючи, що згідно пункту 2.13 Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Представник відповідача зауважував, що у трудовій книжці, наданій позивачем для призначення пенсії, виправлення виконані з порушенням вимог Інструкції, отже така трудова книжка не може підтверджувати стаж позивача.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/6004/24, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/6004/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
21.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Управління ПФУ в м. Кременчуці із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 41/, яка прийнята і зареєстрована за № 1349/134 /а.с. 42/.
До вказаної заяви додано, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 /а.с. 43 -49/, свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 /а.с. 50/.
Зазначену заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв'язку з тим, що необхідний страховий стаж становить 29 років, а страховий стаж особи відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування становить 5 років 1 місяць 8 днів, при цьому до уваги не взята трудова книжка НОМЕР_1 , видана 13.10.1979, оскільки на титульній сторінці виправлено прізвище.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до набрання чинності Законом № 1058-IV стаж роботи для призначення пенсії регламентувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені статтею 56 Закону № 1788-XII.
Так, частиною 1 статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689, яким відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв'язку з тим, що страховий стаж особи відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування становить 5 років 1 місяць 8 днів. При цьому до уваги не взята трудова книжка № НОМЕР_1 , видана 13.10.1979, оскільки на титульній сторінці виправлено прізвище.
Надаючи правову оцінку мотивам, покладеним в основу спірного рішення, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що на титульному аркуші трудової книжки позивача № НОМЕР_1 від 13.10.1979 року прізвище працівника " ОСОБА_2 " закреслено та зазначено " ОСОБА_3 ", ім'я, по батькові працівника вказано без виправлень " ОСОБА_4 ". У написанні прізвища " ОСОБА_3 " наявне незначне виправлення у закінченні прізвища. Також титульний аркуш трудової книжки містить запис від 26.03.1983, засвідчений печаткою, про те, що прізвище зазначено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 від 23.03.1983.
Із свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 від 23.03.1983 слідує, що 23.03.1984 ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 та після укладення шлюбу взяла прізвище ОСОБА_7 /а.с. 15/.
Суд бере до уваги, що згідно з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункти 2.2., 2.3. Інструкції).
Відповідно до пункту 2.5. Інструкції № 162 у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагороди та заохочення та ін., виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був внесений запис.
Згідно з пунктом 2.11. Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник власним підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Відповідно до пункту 18 Постанови Міністрів СРСР від 06 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" відповідальність за організацію робіт щодо ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, закладу, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, закладу, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, не застосовується із прийняттям Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 1.2. Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
За приписами пунктів 2.11, 2.13. Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і
записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників" встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що відповідно до законодавства відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Суд зазначає, що запис на титульному аркуші трудової книжки позивача від № НОМЕР_1 прізвища позивача здійснено підприємством на підставі свідоцтва про шлюб з посиланням на номер і дату цього документа, зміна прізвища засвідчена печаткою підприємства, а незначне виправлення у закінченні прізвища не перешкоджає встановити таке прізвище.
За наведених обставин посилання відповідача на невідповідність трудової книжки від № НОМЕР_1 пункту 2.13. Інструкції про порядок ведення трудових книжок та не врахування до страхового стажу позивача періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці, є необґрунтованими.
Суд наголошує, що згідно з пунктом 1 Порядку №637 трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) і і позивач не може зазнавати негативних наслідків за будь-які недоліки ведення трудової книжки, допущені адміністрацією підприємства.
Отже, суд приходить до висновку, що обрахунок страхового стажу ОСОБА_1 у розмірі 5 років 01 місяць 8 днів здійснено відповідачем без дотримання вимог законодавства та без урахування документів, поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії, адже відповідач під час прийняття рішення про відмову призначенні пенсії за віком від 28.02.2024 №163950027689 не взяв до уваги трудову книжку позивача № НОМЕР_1 від 13.10.1979 р.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що обрахунок пільгового стажу позивача здійснено відповідачем без дотримання вимог законодавства та без урахування документів, поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії, а тому рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689 про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2024 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 13.10.1979 року: з 04.10.1979 по 14.06.1983 (записи №№ 1-5); з 08.07.1983 по 20.10.1985 (записи №№ 6-7); з 03.02.1987 по 24.08.1989 (записи №№ 8-10); з 28.08.1989 по 06.05.1991 (записи №№ 11-12); з 01.07.1991 по 31.07.1991 (записи №№ 13-14); з 01.08.1991 по 18.01.1993 (записи №№ 15-16); з 28.09.1993 по 31.12.1998 (записи про призначення та про переведення №№ 17-19), слід відмовити як передчасних, оскільки дане питання підлягає вирішенню органом Пенсійного фонду в межах повторного розгляду заяви про призначення пенсії.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/6004/24.
Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, 14005, ідентифікаційний код 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2024 № 163950027689 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол