23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4753/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №164550004374 від 01.04.2024 Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 , в перерахунку пенсії у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1991 по 03.02.1993 бригадиром колгоспу "Перше травня", починаючи з 01.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.10.2021 №164550004374 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язано повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 28.10.2021, з урахуванням висновків суду. 25.03.2024 позивач знову звернувся до Пенсійного фонду України щодо зарахування стажу, однак, Головне управління ПФУ у Закарпатській області рішенням про часткову відмову у перерахунку пенсії №164550004374 від 01.04.2024 було знову відмовлено, так як архівними довідками не підтверджено періоди роботи у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993 , в трудовій книжці відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів, а рішенням суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 не зобов'язано зарахувати відповідні періоди роботи. Дане рішення вважає протиправним, оскільки працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що оскільки архівними довідками не підтверджено період роботи ОСОБА_1 у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, в трудовій книжці відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів, а рішенням суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 не зобов'язано Головне управління зарахувати ОСОБА_1 період роботи у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, прийнято рішення про часткову відмову в перерахунку пенсії згідно заяви №788 від 25.03.2024.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою суду від 24.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
08.05.2024 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком 05.09.2021, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
28.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою за призначенням/перерахунком пенсії щодо перерахунку пенсії та зарахування стажу з 25.09.1990 по 03.02.1993 згідно трудової книжки.
Рішенням Управління пенсійного забезпечення відділу перерахунків пенсій № 1 ГУ ПФУ в Черкаській області № 164550004374 від 29.10.2021 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за поданою заявою /а.с. 146 - 147/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/104189341) позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21366538), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.10.2021 № 164550004374 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28.10.2021, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
25.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії від 25.03.2024, в якій просив, зокрема, зарахувати стаж з 25.09.1990 по 03.02.1993 /а.с. 164-165/.
Вказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області.
У рішенні Головного управління ПФУ в Закарпатській області №164550004374 від 01.04.2024 про часткову відмову у перерахунку пенсії /а.с. 163/ зазначено, що відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуті матеріали пенсійної справи. Рішенням №164550004374 від 22.09.2021 ОСОБА_1 зараховано період роботи в колгоспі з 09.03.1989 по 31.12.1990 по довідках №307 та №308 від 20.07.2021. Оскільки архівними довідками не підтверджено період роботи ОСОБА_1 у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, в трудовій книжці відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів, а рішенням суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 не зобов'язано Головне управління зарахувати ОСОБА_1 період роботи у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, прийнято рішення про часткову відмову в перерахунку пенсії згідно заяви №788 від 25.03.2024.
Позивач, вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови в перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до набрання чинності Законом № 1058-IV стаж роботи для призначення пенсії регламентувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені статтею 56 Закону № 1788-XII.
Статтею 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру її тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (частини 1, 2).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 637 у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, інші документи необхідні для підтвердження трудового стажу лише за відсутності трудової книжки або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Спір у цій справі виник з приводу зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1991 по 03.02.1993 бригадиром колгоспу «Перше травня».
Із рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №164550004374 від 01.04.2024 /а.с. 163/ слідує, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви №788 від 25.03.2024, оскільки архівними довідками не підтверджено період роботи ОСОБА_1 у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, в трудовій книжці відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів, а рішенням суду від 04.05.2022 у справі №440/17172/21 не зобов'язано Головне управління зарахувати ОСОБА_1 період роботи у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993.
Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 15.03.1983 ОСОБА_1 працював в колгоспі "Перше травня" з 09.03.1989 по 15.09.1990 та з 25.09.1990 по 03.02.1993 бригадиром овочеводської бригади /а.с. 79-94/.
Довідкою виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області № 307 від 20.07.2021 засвідчено, що трудові архіви, документи з особового складу колгоспу "Перше травня" та КСП "Перше травня" прийняті на тимчасове зберігання до Виконавчого комітету Томаківської селищної ради (акт приймання-передачі від 14.11.2008) /а.с. 124/.
Довідкою виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області № 308 від 20.07.2021 /а.с. 126/ підтверджено, що ОСОБА_1 відпрацював у колгоспі "Перше травня" Томаківського району Полтавської області у березні 1989 року - 24 вихододнів, у квітні 1989 року - 26 вихододнів, у травні 1989 року - 30 вихододнів, в червні 1989 року - 26 вихододнів, у липні 1989 року - 30 вихододнів, у серпні 1989 року - 27 вихододнів, у вересні 1989 року - 26 вихододнів, у жовтні 1989 року - 25 вихододнів, у листопаді 1989 року - 24 вихододнів, у грудні 1989 року - 26 вихододнів, у січні 1990 року - 25 вихододнів, у березні 1990 року - 26 вихододнів, у квітні 1990 року - 26 вихододнів, у травні 1990 року - 24 вихододнів, у червні 1990 року - 26 вихододнів, у липні 1990 року - 28 вихододнів, у серпні 1990 року - 27 вихододнів, у вересні 1990 року - 13 вихододнів, у грудні 1990 року - 18 вихододнів, у 1991 році вихододні відсутні.
У цій довідці також зазначено, що в особових рахунках по заробітній платі за 1992, 1993 роки відомостей щодо ОСОБА_1 не виявлено.
Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області № 307 від 20.07.2021 /а.с. 131/ містить відомості про заробітну плату ОСОБА_1 у колгоспі "Перше травня" за періоди березень 1989 - грудень 1989 року, січень 1990 року, березень - вересень 1990 року, грудень 1990 року, січень 1991 року.
Суд зазначає, що відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
У рішенні Головного управління ПФУ в Закарпатській області №164550004374 від 01.04.2024 /а.с. 163/ зазначено, що відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуті матеріали пенсійної справи. Рішенням №164550004374 від 22.09.2021 ОСОБА_1 зараховано період роботи в колгоспі з 09.03.1989 по 31.12.1990 по довідках №307 та №308 від 20.07.2021.
Разом з тим, архівними довідками не підтверджено період роботи ОСОБА_1 у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, а в трудовій книжці відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість вироблених трудоднів за спірний період.
Наведені обставини знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
Додаткових доказів, що підтверджують період роботи ОСОБА_1 у колгоспі з 01.01.1991 по 03.02.1993, позивачем не надано.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що не може відповідати за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. Суд наголошує, що у спірному випадку трудова книжка колгоспника позивача взагалі не містить записи про вихододні за спірний період, наявність вихододнів та оплата їх не підтверджена архівними довідками, тоді як при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року встановлення факту виконання членом колгоспу мінімуму трудової участі в громадському господарстві є обов'язковим. Отже, у цьому випадку йдеться не про правильність записів, а підтвердження стажу необхідними записами і документами.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Абзацем першим пункту 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, позивач не позбавлений права звернутися до пенсійного органу повторно із заявою про перерахунок пенсії, надавши додаткові документи, чи із заявою про підтвердження стажу за допомогою свідків, що підтвердять періоди роботи у колгоспі "Перше травня" Томаківського району Полтавської області.
Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд констатує, що рішення Головного управління ПФУ в Закарпатській області №164550004374 від 01.04.2024 є законним та обґрунтованим.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол