Справа № 420/6338/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не підготовки та неподання документів позивача, визначених п. 7 Порядку, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача;
зобов'язати Міністерство внутрішній справ України підготувати всі документи, необхідні для призначення позивачеві пенсії за вислугу років, визначені п. 7 Порядку, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та направити всі необхідні матеріали та копії документів для призначення позивачеві пенсії за вислугу років до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача для подальшого розгляду їх по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 травня 2023 року Одеським окружним адміністративним судом було ухвалено Рішення по справі № 420/1621/23, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», викладені в листі від 11.01.2023 № 33/36-к-11 щодо відмови підготувати та подати до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 , необхідні для призначення пенсії за вислугу років та зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» підготувати всі документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та направити заяву з необхідними матеріалами та документами для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до уповноваженого структурного підрозділу МВС України для розгляду їх по суті. За результатом перегляду даного рішення в апеляційному порядку, П'ятим апеляційним адміністративним судом винесено Постанову від 30 жовтня 2023 року по справі № 420/1621/23, якою апеляційну скаргу ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року залишено без змін. Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» було виконано зазначене рішення суду та передано до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України визначені законом документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. 19 січня 2024 року на адресу ОСОБА_1 надійшов Лист № 1037/49-2024 від 12.01.2024р. від Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, в якому зазначено, що позивач «права на пенсію за вислугу років відповідно до закону не має, а окремі суди, підміняючи поняття календарної вислуги років загальною вислугою років з урахуванням періодів, зарахованих у пільговому порядку (тобто вислугою років «для призначення пенсії»), завдають збитків державі, що на думку Відповідача, є неприпустимим. Позивач вважає що аргументи та висновки Відповідача, зазначені в Листі № 1037/49-2024 від 12.01.2024р. є незаконними, а бездіяльність відповідача протиправна, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову оскільки на день звільнення зі служби (23 жовтня 2015 року) вислуга ОСОБА_1 в календарному обчисленні складала 21 рік 01 місяць 22 дні, він не досяг 45-річного віку та не мав 25 років страхового стажу, то права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону він немає.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 , підполковника міліції старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку ГУ МВС України в Одеській області, звільнено зі служби у запас Збройних сил за п. 64 "ж" (за власним бажанням) з 23 жовтня 2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх (наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 830 о/с від 19.10.2015р. (М-077875).
З 01.09.1994 по 23.10.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, на оперативних посадах у відділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ. Витягом із наказу про звільнення позивача №830 о/с від 19.10.2015 року визначено, що вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні становить 21 рік 01 місяць 22 дні, у пільговому обчисленні складає 27 років 07 місяців 6 днів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 року по справі №420/1621/23, яке набрало законної сили 30.10.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області", викладені в листі від 11.01.2023 № 33/36-к-11, щодо відмови підготувати та подати до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 , необхідні для призначення пенсії за вислугу років. Зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" підготувати всі документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, та направити заяву з необхідними матеріалами та документами для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до уповноваженого структурного підрозділу МВС України для розгляду їх по суті.
За результатом розгляду заяви позивача, відповідач листом від 12.01.2024 року за №1037/49-2024 надав відповідь в якій зазначив, що підстав для оформлення подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , оскільки на день звільнення зі служби (23 жовтня 2015 року) вислуга ОСОБА_1 в календарному обчисленні складала 21 рік 01 місяць 22 дні, він не досяг 45-річного віку та не мав 25 років страхового стажу, то права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону він не має.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2023 року, справа №200/9352/20-а, дійшов висновку про те, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби (пункт 30).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XIІ (далі Закон №2262-XIІ у редакції на момент звільнення позивача).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно пункту “а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б-д», “ж» статті 1-2 цього Закону(крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день
звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно зі статтею 17 Закону №2262-ХІІ, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України визначено такий порядок у Постанові «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року (у редакції на момент звільнення позивача зі служби).
Підпункт «в» пункту 3 Постанови КМУ № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №361 від 29.07.2008.
Пунктом 2 Наказу №361, передбачено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у пункті 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року №1497 (1497-2001-п) «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Пунктом 3 Наказу №361 вказано про скасування наказу МВС України від 17.01.2002 № 42 "Про затвердження Переліку посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби".
В пункті 2 Переліку №361 зазначено, зокрема, такі посади: в апаратах головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, підрозділах, їм підпорядкованих, та таких, що діють (діяли) при ГУМВС, УМВС України: начальник відділу, заступник начальника відділу, старший оперуповноважений в особливо важливих справах, старший оперуповноважений та оперуповноважений.
Перелік посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 жовтня 2007 року №366 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 серпня 2011 року №546).
В пункті 2 Наказу №366, передбачено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується особам, зазначеним у пункті 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1144, при цьому таким особам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Переліком посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця №366, передбачена, зокрема, посада начальника відділення.
Судом встановлено та підтверджується витягом з послужного списку, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до витягу із наказу № 830 о/с від 19.10.2015 вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 01 місяць 22 дні, у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяців 6 днів.
Станом на момент звернення позивача із заявою щодо оформлення подання про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (набрання чинності 19.02.2022) до Порядку №393 були внесені зміни, а саме:
- доповнено новим пунктом 2-1, згідно з нормами якого, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови;
- абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції, згідно з якою, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах відповідний період служби.
Тобто, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови №119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 редакція Порядку №393 щодо правил обчислення вислуги років для призначення пенсії зазнала змін.
Втім, суд наголошує, що у цьому випадку має значення редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393, що діяла на момент виникнення у позивача права на пенсію.
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати порядок обчислення вислуги років для визначення права позивача на пенсію відповідно до Порядку №393, чинного на день звільнення позивача зі служби з огляду на наступне.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
А відтак, до спірних правових відносин належить застосовувати Порядок №393 у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів від 16.02.2022 №119.
Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій, зокрема, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, в тому числі, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до порядку №393».
У даній справі, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявна вислуга років у пільговому обчисленні - 27 років 01 місяць 22 дні, що підтверджується матеріалами справи.
Неправомірне не застосування відповідачем вище наведених положень законодавства призвело до порушення права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки у позивача достатньо для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ вислуги років.
Відповідно до пункту 2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок), заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Розділом ІІІ Порядку визначено, що уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів.
У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженим органом (структурним підрозділом) до органу, що призначає пенсію, мають бути завірені цим уповноваженим органом (структурним підрозділом) або органом, в якому особа проходила військову службу (службу), в установленому порядку.
Судом встановлено, що на час звільнення зі служби позивач набув право на призначення пенсії за вислугою років, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою щодо оформлення подання про призначення такої пенсії. Проте, відповідач, не врахувавши вислугу років на пільгових умовах, протиправно відмовив позивачу в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяців 06 днів, протиправність дій відповідача щодо не врахування вислуги років на пільгових умова та протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років.
Відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не підготовки та неподання документів ОСОБА_1 , визначених п. 7 Порядку, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство внутрішній справ України підготувати всі документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, визначені п. 7 Порядку, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та направити всі необхідні матеріали та копії документів для призначення позивачеві пенсії за вислугу років до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 для подальшого розгляду їх по суті.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К.Василяка