Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2024 року Справа№200/6878/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області внести до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування завантажені позивачем розрахунки зобов'язання до сплати збору загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період здійснення підприємницької діяльності та сплачені страхові внески за період: з 22.10.1993 по 31.12.2004;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування до страхового стажу під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця, яка сплачувала фіксований податок за період з 22.10.1993 по 31.12.2004;
скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 05.08.2024 за № 056750011499 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, яка сплачувала фіксований податок за періоди: з 22.10.1993 по 31.12.2004, на підставі копії довідки із ГУ Державної податкової служби України в Донецькій області та копії свідоцтва щодо статусу як фізичної особи - підприємця (Постанова КМУ від 12.08.1993 № 637), з 01.01.1998 по 31.12.2003, згідно з Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 (із змінами), з 01.01.2004 по 31.12.2004 відповідно до копії звіту про нарахування внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2004 рік, де вказана система оподаткування - фіксований патент та квитанції установи банку за 2004 рік (копії), як вказано в Постанові Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 (із змінами);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду по даній справі та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач зазначив, що рішення відповідача, яким йому відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу прийнято із порушенням норм матеріального права, оскільки під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відповідач 1 протиправно не зарахував до страхового стажу період здійснення позивачем підприємницької діяльності та перебування на спрощеній системі оподаткування. Згідно з наведеним у позові документи, що підтверджують перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, сплату вартості фіксованого патенту протягом липня - грудня 2003 року, внеску до пенсійного фонду за 2004 рік додавалися до заяви про призначення пенсії за віком та додані позову.
Посилаючись на відсутність в реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків, позивач наполягав на зобов'язанні відповідача 2 внести такі відомості в судовому порядку.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у наданому до суду відзиві на позов проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог до управління. За змістом відзиву відповідно до положень чинного законодавства, якими врегульовано врахування до страхового стажу періодів провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, у тому числі із застосуванням фіксованого податку, підставою врахування періодів до 01.01.1998 - є спеціальний торговий патент, патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідка просплату страхових внесків; періоду з 01.01.1998 по 01.01.2004 - довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування;сплата фіксованого податку (патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальний торговий патент; свідоцтво про сплату єдиного податку; довідка, видана податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а періодів після 01.07.2000 - лише за умови сплати страхових внесків.
Оскільки зазначених документів позивач до заяви про призначення пенсії не надав, наведені періоди не враховані відповідачем 1 до страхового стажу.
Посилаючись на правомірність обчислення страхового стажу під час обчислення пенсії позивача, відповідач 1 наполягав на правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії та відсутності підстав для його скасування.
Відповідач 2 - Управління пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив у наданому до суду відзиві. За змістом відзиву заяву позивача про призначення пенсії розглянуто за принципом екстериторіальності Управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області, яким й було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Відповідач 2 зауважував на тому, що він не є належним відповідачем у справі щодо заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.09.2004 № 214/В/0599-66-15 в період з 04.03.1993 по 25.01.2007 перебував на обліку як фізична особа підприємець у Головному управлінні ДПС, Слов'янська державна податкова інспекція. Державна реєстрація фізичної особи-підприємця припинена 24.01.2007.
У липні 2024 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком від 29.07.2024 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, що є відповідачем 1 у справі.
Рішенням від 05.08.2024 № 056750011499 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через недостатність страхового стажу. В рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV необхідний страховий стаж для позивача становить 29 років, страховий стаж позивача становить 27 років 10 місяців 12 днів. В рішенні зазначено, що під час розгляду заяви до уваги не взяті завантажені позивачем розрахунки зобов'язання до сплати збору загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки згідно з довідкою Головного управління ПФУ в Донецькій області від 04.06.2024 № 14688-13498/В/06/8-0500/24 відсутня сплата страхових внесків за період з 22.10.1993 по 24.01.2007.
В матеріалах справ наявний розрахунок страхового стажу позивача, відповідно до якого до страхового стажу враховані: період навчання з 01.09.1982 по 18.07.1993, період проходження військової служби з 10.11.1983 по 27.11.1985, періоди роботи позивача з 26.07.1983 по 31.10.1983, з 03.03.1986 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.07.1993, з 01.11.2006 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За приписами абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 01.01.1998 по 30.06.2020 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 01.07.2020 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846 (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993№ 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Підпунктом 4 цього пункту встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01.01.2004 можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 № 637 (далі за текстом Порядок № 637), у редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведений пункт Порядку № 637 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 03.10.2018, чинній до 29.01.2022 визначав, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Чинна від дня прийняття до 05.10.2018 редакція пункту 4 Порядку № 637 визначала, що час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Засади ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені розділом V Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 - VI від 08.07.2010 (далі за текстом Закон № 2464).
Згідно з частинами 1, 3 ст. 16 Закону № 2464 Державний реєстр створюється для забезпечення:
ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;
накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Статтею 18 Закону № 2464 визначено, що джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду, зокрема, від платників єдиного внеску та застрахованих осіб.
Частиною 3 статті 44 Закону України № 1058 встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 4-2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, крім іншого, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Спірним питанням в межах цієї справи є визначення наявності підстав для врахування до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 22.10.1993 по 31.12.2004. При вирішенні питання правомірності визначення тривалості страхового стажу суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем 1 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, оцінка правомірності рішення (дій чи бездіяльності) здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості наведених в ньому підстав неврахування певних періодів зайнятості позивача у складі стажу.
Із врахуванням змісту пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону України № 1058 та його вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакціях, чинних на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, передумовою врахування до страхового стажу періодів здійснення особою підприємницької діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування є:
за період до 01.01.1998 - свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патенту, або патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування або довідкою про сплату страхових внесків; (Порядок № 22-1)
за період з 01.01.1998 по 30.06.2000 - наявність довідки про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; (Закон № 1058)
з 01.07.2000 по 31.12.2017 - сплата страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску) (закон № 1058).
Суд не приймає посилання позивача на редакцію п. 4 постанови № 637 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793, що діяла в період з 05.10.2018 по 28.09.2022, оскільки зазначена редакція цього пункту не була чинною ані на час здійснення позивачем підприємницької діяльності, ані під час розгляду заяви про призначення пенсії. Крім цього, під час визначення підстав врахування до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2017 судом застосовано положення п. 3.1. розділу Прикінцевих положень Закону № 1058, як акту вищої юридичної сили.
Відповідно до матеріалів справи до заяви про призначення пенсії позивачем надавалися лише розрахунки зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (за формою додатку № 22 до Інструкції про періоди обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України) за липень, вересень - грудень 2022року, січень - квітень 2003 року та звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (за формою додатку 26 до пункту 11.2.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України) за 2004 рік.
Згідно з розпискою повідомлення від 29.07.2024 № 17429, позивачем, окрім іншого, надані 10 документів без назви, що відповідає кількості розрахунків (звітів) про нарахування та сплату збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (страхових внесків.
Відомості про надання позивачем до заяви про призначення пенсі за віком інших документів, зокрема тих, що додані до позову: лист Головного управління ДПС у Донецькій області, від 16.09.2024 № 214/В/05-99-66-15 в якому йдеться про реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності в період з 04.03.1993 по 25.01.2007, квитанції про сплату вартості фіксованого патенту за липень - грудень 2023 року ( від 02.12.2003, від 30.10.2003, від 30.10.2003, від 26.08.2003, від 29.07.2003, від 26.07.2003), квитанція про сплату страхових внесків за 2004 рік від 13.01.2005, в матеріалах справи відсутні. Через що суд не приймає їх до уваги під час надання оцінки рішенню відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, як таких, що не могли бути взяти до уваги управлінням через їх відсутність.
Під час надання оцінки можливості визначення доданих позивачем до заяви про призначення пенсії звітів про нарахування та сплату страхових внесків та розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, подання яких регламентувалося п. 8.5. Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001 (далі за текстом Інструкція № 16-6) та п. 11.12. та 11.14 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (Далі за текстом Інструкція № 21-1) суд виходить із такого.
Ані Інструкцією №16-6, ані Інструкцією №21-1 не передбачалося визначення звітів про нараховані суми внесків доказом їх фактичної сплати. Крім цього, в п. 11.14 Інструкції № 21-1 зазначено, що розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування приймаються органом Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.
Таким чином, надані позивачем звіти та розрахунок не є належним доказом сплати страхових внесків та/або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, через що правомірно не були враховані відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком як документ, що підтверджує сплату страхового внеску (збору на обов'язкове державне пенсійне страхування).
Враховуючи зазначене відсутні підстави для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача 1 зарахувати до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, яка сплачувала фіксований податок за періоди: з 22.10.1993 по 31.12.2004, на підставі копії довідки із ГУ Державної податкової служби України в Донецькій області та копії свідоцтва щодо статусу як фізичної особи - підприємця (Постанова КМУ від 12.08.1993 № 637), з 01.01.1998 по 31.12.2003, згідно з Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 (із змінами), з 01.01.2004 по 31.12.2004 відповідно до копії звіту про нарахування внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2004 рік, де вказана система оподаткування - фіксований патент та квитанції установи банку за 2004 рік (копії), як вказано в Постанові Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 (із змінами);
Втім, суд зазначає, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідач 1 припустився порушень ч.3 ст. 44 Закону № 1058, оскільки із врахуванням наданих позивачем звітів про нараховані страхові виплати та розрахунку внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач мав повідомити позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження страхового стажу за період здійснення ним підприємницької діяльності.
Наведене свідчить про невідповідність прийнятого відповідачем 1 рішення положенням ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Отже, вимоги позивача про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 05.08.2024 за № 056750011499 та зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.07.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. На підставі ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 29.07.2024 із врахуванням додатково наданих позивачем документів, що підтверджують здійснення ним підприємницької діяльності в період з 22.10.1993 по 24.01.2007 та часткову сплату страхових внесків за 2003 та 2004 роки.
Що стосується вимог позивач до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про внесення до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування завантажені позивачем розрахунки зобов'язання до сплати збору загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в період здійснення підприємницької діяльності та сплачені страхові внески за період: з 22.10.1993 по 31.12.2004, то зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.06.2024 № 14688-13498/В-06/8-0500/24 в управління пенсійного фонду відсутня інформація про сплату позивачем страхових внесків в період з 22.10.1993 по 24.01.2007. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивачем до органів пенсійного фонду з приводу внесення відомостей про сплату страхових внесків із наданням відповідних документів. Сам по собі факт відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату позивачем страхових внесків за період здійснення підприємницької діяльності за відсутності документів, підтверджуючих таку сплату, навіть якщо строк зберігання таких документів сплив, не може бути підставою для зобов'язання внести такі відомості в судовому порядку.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання призначити пенсію за віком, то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки питання призначення пенсії має вирішуватися після обчислення відповідачем 1 страхового стажу позивача після повторного перегляду заяви від 29.07.2024 про призначення пенсії.
Таким чином, заявлені позивачем вимог підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення судом вимог позивача, суд вважає за можливе присудити на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача 1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056750011499 від 05.08.2024 про відмову в призначені пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.07.2024 із врахуванням додатково наданих позивачем документів, що підтверджують здійснення ним підприємницької діяльності в період з 22 10.1993 по 24.01.2007 та часткову сплату страхових внесків за 2003 та 2004 роки
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) : адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач): адреса: 18000, м. Черкаси Черкаської області, вул. Смілянська, буд. №23, ЄДРПОУ 21366538;
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач), адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.
Суддя А.С. Михайлик