Справа №448/1949/24
Провадження №2/443/864/24
іменем України
23 грудня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Суть позовної заяви та питання, яке вирішується судом.
АТ «Акцент-Банк» подало до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21.11.2024 на адресу суду надійшло повідомлення арбітражного керуючого Сорокіна М.І. про відкриття провадження про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, за змістом якої йому стало відомо про відкриття провадження по справі №914/2068/24 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоч повідомлена про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Застереження щодо фіксування судового процесу.
Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція суду.
Суд, зважаючи на викладені обставини та докази на їх підтвердження, доходить висновку, що матеріли справи підлягають переданню до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 , виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 (а.с.57-62, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122593902).
Нормативно-правові акти, якими керувався суд.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з приписами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
За змістом приписів статті 113 КУПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини 1 статті 120 КУПБ).
Нормами частини 1 та 2 статті 7 КУПБ встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до положень пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року в справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) дійшла висновку, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII. За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП «Укрветсанзавод».
У постанові від 28 січня 2020 року в справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку, що з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Суд зазначає, що на час розгляду Жидачівським районним судом Львівської області цивільної справи за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суду стало відомо про відкриття Господарським судом Львівської області стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про її неплатоспроможність.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, беручи до уваги те, що за вказаних обставин спір між сторонами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та заважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року в справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), суд вважає, що цю справу слід передати до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/2068/24 про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 19, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
Судове засідання у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості проводити за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/2068/24 про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Головуючий суддя А.І. Павлів