Справа № 461/10043/24
Провадження № 2/461/4020/24
20.12.2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, усупереч вимогам п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній послідовний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача про позбавлення батьківських прав
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривень.
Оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, то останньому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштівГУК Львiв/Галицький р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA898999980313171206000013952
Код класифікації доходів бюджету22030101
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, зазначивши третьою особою відповідний орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.
Також відповідно до ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому вимоги до копій письмових доказів, що подаються до суду, встановлені статтею 95 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, всупереч твердженням позивача та вимогам зазначених вище норм ЦПК України, всі копії письмових доказів, що долучені до позовної заяви, у т. ч. і до копії позовної заяви для відповідача та третіх осіб, не засвідчені позивачем належним чином.
Окрім того, пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначила лише про те, що вона не зареєстрована в системі «Електронний суд» та не надала відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та інших учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст. 177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мироненко Л.Д.