Справа № 461/9679/24
Провадження № 1-кс/461/7745/24
20.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024142410000195 від 30.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, спрямованим на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, спільно із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2024 року, усвідомлюючи можливості незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі України, здійснював пошук вказаних осіб, з корисливих мотивів та вчинив злочин за наступних обставин.
Так, на початку листопада 2024 року через мобільний додаток «Telegram» до ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_5 з приводу отримання інформації щодо перетину ОСОБА_6 законним шляхом державного кордону України як військовозобов'язаною особою в умовах дії на території України правового режиму «воєнного стану».
В свою чергу, ОСОБА_4 , переслідуючи мету незаконного збагачення та маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що у ОСОБА_6 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, в ході телефонної розмови через мобільний додаток «Telegram» запропонував ОСОБА_5 посприяти ОСОБА_6 в перетині державного кордону і для обговорення механізму переправлення запропонував зустрітись.
22.11.2024 приблизно о 16:00 год. ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка відбулась на АЗС «SOCAR», що за адресою: Львівська область, с. Сокільники, повідомив їм, що він разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами зможе допомогти в організації переправлення ОСОБА_6 через пункт пропуску на державному кордоні України в напрямку виїзд до Республіки Польща, за що бажає отримати грошову винагороду в сумі 15 000 євро.
Надалі, 06.12.2024 приблизно о 19:00 год., ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, під час телефонної розмови через додаток «Telegram» повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що схема переправлення ОСОБА_6 через державний кордон змінилась та за новий спосіб переправлення необхідно надати йому 15 000 євро та 2000 доларів США.
Також, у процесі вказаного спілкування, ОСОБА_4 зазначив, що він надасть ОСОБА_6 транспортний засіб, на якому останній зможе перетнути державний кордон України через пункт пропуску державного кордону України.
В подальшому, 07.12.2024 близько 13:50 год., ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, спрямованим на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, спільно із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами через додаток «Telegram» надіслав ОСОБА_6 повідомлення, в якому містилась інформація про те, що йому необхідно надіслати фото паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон, водійського посвідчення та військово-облікового документа.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 13.12.2024 ОСОБА_4 реалізуючи свій спільний з невстановленими особами злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, забезпечив внесення анкетних даних ОСОБА_6 до електронної бази даних системи «Шлях», на підставі чого ОСОБА_6 будучи особою призовного віку, зможе безперешкодно виїхати через державний кордон України у напрямку виїзд до Республіки Польща.
В подальшому, 13.12.2024 приблизно о 10:00 год. ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_5 та повідомив останнього про готовність здійснення переправлення ОСОБА_6 через державний кордон, при цьому зазначив, щоб ОСОБА_6 прибув о 11:00 год. на територію ТЦ «Метро», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 300, звідки його має забрати водій та відвезти до кордону.
Також, у процесі спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що йому необхідно передати раніше обумовлені кошти за переправлення ОСОБА_6 через державний кордон, а також узгодив час зустрічі для їх отримання.
Так, 13.12.2024 приблизно 13:00 год. ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, перебуваючи території на АЗС «ОККО», що за адресою: Львівська область, м. Радехів отримав від ОСОБА_5 обумовлені грошові кошти в сумі 15 000 євро та 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2024 становило 738,725,00 гривень, за включення останнього до електронної бази даних системи «Шлях», на підставі чого ОСОБА_6 будучи особою призовного віку, зміг би безперешкодно виїхати через державний кордон України у напрямку виїзд до Республіки Польща. Після чого, на території на АЗС «ОККО», що за адресою: Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська, 51, протиправна діяльність, ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 15 000 євро та 2000 доларів США вилучено.
Слідчий вказує, що 13.12.2024 в період часу з 16 год. 39 хв. по 18 год. 17 хв. у відповідності до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова на території АЗС «ОККО», що знаходиться по вулиці Львівській, 51 у м. Шептицький Львівської області проведено обшуку автомобіля марки «SKODA KODIAQ» 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено речі та предмети.
Слідчий зазначає, що вищевказані речі та предмети постановою слідчого від 14.12.2024 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000195 від 30.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаних в клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вилучені в ході обшуку речі та предмети відповідають критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв'язку з чим, з метою їх збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.
Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження вилученими в ході обшуку речима та предметами, з метою запобігання їхньому зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в ході обшуку автомобіля марки «SKODA KODIAQ» 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , речі зокрема: 20 купюр номіналом по 100 доларів США серії та номер LB 18104465 на загальну суму 2000 тисячі доларів США, 150 купюр по 100 ЄВРО серії та номер Х 15017871737 на загальну суму 15000 ЄВРО, мобільний телефон марки «IPHONE 15 PRO» ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A5» ІМЕІ: НОМЕР_6 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Vodafon» № НОМЕР_7 , транспортний засіб марки «SKODA KODIAQ» 2019 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 та ключі до нього.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1