Справа № 159/5095/24 Провадження №33/802/762/24 Головуючий у 1 інстанції:Губар В. Є.
Доповідач: Денісов В. П.
23 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Полячука С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 05.08.2024 в 00 год. 19 хв. в м. Ковель Волинської області по вул. Володимирська, 73А, керувала транспортним засобом «Fiat Panda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовилася.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Вказує на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини та не визначне як обов'язкове при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 417736 від 05.08.2024 (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук (а.с.2), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 05.08.2024 (а.с.3), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2024 (на підставі акту № 451) (а.с.4), письмові пояснення ОСОБА_1 від 05.08.2024 (а.с.5), рапорт поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Капітули Катерини від 05.08.2024 (а.с.6), довідку інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Зінчук Ірини від 05.08.2024 (а.с.8), відеоматеріали, розміщені на сд-диску (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.08.2024 в 00 год. 19 хв. в м. Ковель Волинської області по вул. Володимирська, 73А, керувала транспортним засобом «Fiat Panda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
В судовому засіданні місцевим судом було допитано в якості свідка лікаря-терапевта відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об?єднання» Ковельської міської ради ОСОБА_3 , який пояснив, що 05.08.2024 ним проводився огляд на стан алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 , яку було доставлена працівниками патрульної поліції в приймальне відділення Ковельського МТМО. Після зовнішнього огляду ОСОБА_1 , під час якого він встановив наявність у неї ознак алкогольного сп?яніння у вигляді почервоніння обличчя, нечіткості мови, порушення вестибулярної функції та запаху алкоголю з порожнини рота, він запропонував їй пройти огляд з використанням алкотестеру (драгера), на що ОСОБА_1 спочатку відмовлялася, просила провести огляд шляхом забору у неї зразків крові та їх дослідження, потім все ж повідомила, що буде проходити огляд з використанням алкотестеру, проте піднісши мундштук драгера до губ лише імітувала видихання повітря, у дійсності повітря нею не видихалося, внаслідок чого алкотестер не показав результату. Після неодноразових спроб отримати результат огляду з допомогою алкотестеру, він повідомив поліцейським, що ОСОБА_1 лише вдає видихання повітря, імітуючи проходження огляду, внаслідок чого результат отримати не можливо. Він розцінив такі дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду, про що зазначив у складеному ним акті за № 451 і висновку щодо результатів медичного огляду. У проханні ОСОБА_1 пройти огляд шляхом отримання у неї зразків крові з подальшим їх лабораторним дослідженням він відмовив, оскільки обов?язковість отримання саме таких зразків при проведенні огляду на стан алкогольного сп?яніння не передбачена чинним законодавством. У подальшому, цієї ж ночі, за заявою ОСОБА_1 у неї відібрано зразки крові, за результатами лабораторного дослідження вмісту алкоголю в пробі крові не виявлено, у зв?язку з чим ним складено акт № 452, в якому зазначено висновок про те, що ОСОБА_1 твереза.
Також, саме такі дії ОСОБА_1 вбачаються і з відеозапису бодікамери працівника поліції, на неї був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення нею вимог п.2.5 ПДР, вона була ознайомлена з протоколом та власноручно засвідчила його власним підписом (а.с.9).
Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Отже, доводи апелянта, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп'яніння повністю спростовуються поясненнями свідка та наявними відеозаписами в матеріалах справи, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Щодо акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №452, який ОСОБА_1 пройшла за своїм бажанням та результат якого вказує на те, що вона є твереза то апеляційний суд зазначає таке.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2024 року у провину ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження огляду на стан алкгольного сп'яніння (а.с.1), а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому даний висновок не береться апеляційним судом до уваги та не спростовує доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
А тому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що згідно акту №452 від 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 була твереза.
Посилання сторони захисту на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише для визначення наркотичного сп'яніння або психотропної речовини є необґрунтованими, так як обов?язковість отримання саме таких зразків при проведенні огляду на стан алкогольного сп?яніння не передбачена чинним законодавством.
Як зазначив суд першої інстанції та з чим погоджується і апеляційний суд, що за змістом пункту 13 розділу ІІІ Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Оскільки зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук) у ОСОБА_1 не відбиралися, прохання про їх відібрання нею лікарю не висловлювалося, відмова лікаря відібрати у неї зразки крові при проведенні огляду відповідає пункту 13 розділу ІІІ Інструкції.
Положення пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, за змістом якого проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини та не визначене як обов'язкове при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд крім того, констатує, що як вбачається з точного змісту пункту 3 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем, тобто саме ним, а не особою, яка оглядається, визначається процедура проведення огляду, яка повинна відповідати положенням Інструкції.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов