печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65588/19-ц
пр. 2-1462/24
12 вересня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просить витребувати із чужого незаконного володіння відповідача користь позивача автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 20.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № K2V4AK24100081, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 19 544,80 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.03.2015 року. Вказаний договір забезпечений заставою автомобіля Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності позивачу. Зазначає, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у справі № 370/615/15-ц позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року № K2V4AK2400081 вилучено у ОСОБА_1 та передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» предмет застави - автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ; звернуто стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017 року у справі № 370/615/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року № K2V4AK24100081 звернуто стягнення на предмет застави автомобіль Opel, модель Astra, рік випуску 2008, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» із укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України; встановлено початкову ціну предмета застави у розмірі 118 500,00 грн. Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 370/615/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк». Зазначає, що у відповідача на даний час у користуванні знаходиться автомобіль Opel, модель Astra, рік випуску 2008, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки відповідно до акту прийому від 10.11.2014 року, належний позивачу автомобіль було вилучено без згоди останнього. Ураховуючи те, що спірний автомобіль набутий відповідачем без законної правової підстави та без згоди власника, представник позивача вважає за необхідне витребувати вказаний автомобіль з незаконного володіння АТ КБ «ПриватБанк» та повернути його власнику - ОСОБА_1 . За таких обставин, посилаючись на положення ст. ст. 387, 400, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року, справу було розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння, та підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2020 року.
31.08.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Ткаченко Я.К. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 31.08.2020 року, без фіксування технічними засобами та відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2020 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, ураховуючи клопотання представника позивача, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 14.12.2020 року.
31.08.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшло клопотання про витребування доказів, яке передано головуючому судді після підготовчого засідання, в якому останній просить витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо того, де на даний час знаходиться автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було вилучено у ОСОБА_1
01.09.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії відповіді Головного сервісного центру МВС від 19.12.2019 року за вих. № 31/1172аз на адвокатський запит.
14.12.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Ткаченко Я.К. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 14.12.2020 року, за відсутності позивача та його представника, в якій остання просила розглянути клопотання від 31.08.2020 року про витребування доказів.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року приєднано до матеріалів справи копію відповіді Головного сервісного центру МВС від 19.12.2019 року за вих. № 31/1172аз на адвокатський запит; у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено, та, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, ураховуючи клопотання представника позивача, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 27.04.2021 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року, у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 23.09.2021 року.
23.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, в яких останній просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 370/615/15-ц зроблено правовий висновок про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. Зазначає, що за наявності рішення суду про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту, зобов'язання за кредитно-заставним договором не припиняється, тому правові підставі для повернення вилученого заставного майна відсутні. Вказує, що правовідносини сторін кредитного договору не припинилися, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання заборгованості за кредитно-заставним договором. При цьому вважає безпідставними доводи позивача щодо неповідомлення його про наміри вилучення предмета застави. Також, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» просило розглядати справу за відсутності представника відповідача.
23.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Ткаченко Я.К. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2021 року приєднано до матеріалів справи письмові пояснення представника відповідача, та, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 01.03.2022 року.
01.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшла відповідь на письмові пояснення, в яких представник позивача вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у поясненнях на позовну заяву, оскільки, на думку представника позивача, в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 370/615/15-ц встановлено, що автомобіль, що належить позивачу незаконно перебуває в АТ КБ «ПриватБанк».
01.03.2022 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та підготовче засідання призначено на 30.08.2022 року.
30.08.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Ткаченко Я.К. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 30.08.2022 року, без фіксування технічними засобами, в якій остання зазначила, що не заперечує проти закриття підготовчого засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 05.12.2022 року.
05.12.2022 року справу знято зі складу, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 23.02.2023 року.
22.02.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
23.02.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшла заява про уточнення розміру судових витрат, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2023 року, у зв'язку із першою неявкою в судове засідання позивача та його представника, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 30.05.2023 року.
23.02.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Вказану заяву було передано головуючому судді 27.02.2023 року.
30.05.2023 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 12.09.2023 року.
23.08.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
12.09.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Я.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та врахувати уточнення розміру судових витрат.
В судове засідання 12.09.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 23.02.2023 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника. Відповідач у поясненнях на позовну заяву просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а. с. 12).
Згідно копії листа Головного сервісного центру МВС від 19.12.2019 року за вих. № 31/1172аз, станом на 18.12.2019 року автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 (а. с. 46).
Відповідно до копії акту прийому в заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіля від 10.11.2014 року, автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , передано ПАТ КБ «ПриватБанк» в заставу. При цьому, ОСОБА_1 від підпису у вказаному акті відмовився, про що зазначено в акті від 10.11.2014 року (а. с. 12 зворот).
20.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № K2V4AK24100081, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 19 544,80 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.03.2015 року.
Вказаний договір забезпечений заставою автомобіля Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у справі № 370/615/15-ц позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року № K2V4AK2400081 вилучено у ОСОБА_1 та передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» предмет застави - автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ; звернуто стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017 року у справі № 370/615/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року № K2V4AK24100081 звернуто стягнення на предмет застави автомобіль Opel, модель Astra, рік випуску 2008, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» із укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України; встановлено початкову ціну предмета застави у розмірі 118 500,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 370/615/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Макарівського районного суду Київської області від 27.07.2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 25.01.2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 7 - 11).
Відповідно до ч. 4 ст. ЦК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до правової позиці, викладеної у постанові Верховного суду України від 24.06.2015 року у справі № 6-251цс15, за змістом ст. 388 ЦК майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважаться таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 522/2110/15-ц.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що власник майна рішення про відчуження спірного рухомого майна не приймав, він вибув з володіння останнього поза його волею - на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому скасовано, що є підставою для його витребування відповідно до ст. 388 ЦК України.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вибув з володіння ОСОБА_1 на законних підставах.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, стягується з АТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрати, пов'язані з розглядом справи, становлять 15 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року (далі - Договір), укладеного між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатом Шаповаловим А.М. (далі - Адвокат); копію Додатку № 1 від 09.09.2019 року до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року; копію акту виконаних робіт від 20.02.2023 року до Додатку № 1 від 09.09.2019 року до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року; копію прибуткового касового ордеру від 20.02.2023 року № 09-09/19 на суму 15 000,00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг) від 20.02.2023 року.
Відповідно до п. п. 1,2 Додатку № 1 від 09.09.2019 року до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року, Клієнт та Адвокат уклали це Додаток про таке: юридичний супровід в Печерському районному суді м. Києва по справі про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у рахунок компенсації за автомобіль. Вартість робіт, вказаних у п. 1 цього Додатку, складає 15 000,00 грн., оплата робиться на момент підписання адвокатської угоди у повному обсязі.
Згідно акту виконаних робіт від 20.02.2023 року до Додатку № 1 від 09.09.2019 року до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року, Виконавець виконав, а Замовник прийняв роботу, що включала в себе: юридичний супровід в Печерському районному суді м. Києва по справі про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у рахунок компенсації за автомобіль. Сума - 15 000,00 грн. Замовник підтверджує виконання робіт у повному обсязі.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 20.02.2023 року, адвокатом Шаповаловим А.М. згідно договору про надання правової допомоги № 25-08/22 від 28.08.2022 року ОСОБА_1 надається професійна правнича допомога наступного характеру: 09.09.2019 року - надання правових консультацій щодо постановленої Клієнтом проблематики; укладення Договору про надання адвокатом правової допомоги № 09-09/19 від 09.09.2019 року - 2 год. - 1 000,00 грн.; 12.12.2019 року - пошук судової практики з постановленої Клієнтом проблематики; узгодження тексту позовної заяви з Клієнтом; написання позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння, формування та відправлення засобами поштового зв'язку до Печерського районного суду м. Києва - 6 год. - 6 000,00 грн.; 31.08.2020 року - написання клопотання про витребування письмових доказів, формування та подача до Печерського районного суду м. Києва; написання клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи та подача до Печерського районного суду м. Києва; написання заяви про перенесення судового засідання у зв'язку із неявкою відповідача - 4 год. - 2 000,00 грн.; 28.09.2021 року - написання відповіді на письмові пояснення АТ КБ «ПриватБанк» по справі 757/65588/19-ц, формування та відправлення засобами поштового зв'язку до Печерського районного суду м. Києва - 3 год. - 4 000,00 грн.; 30.08.2022 року - участь у судовому засіданні по справі 757/65588/19-ц; написання заяви щодо розгляду справи без фіксування технічними засобами та про закриття підготовчого засідання - 2 год. - 2 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, в частині третій статті 141 ЦПК України визначене загальне правило розподілу судових витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Дослідивши заперечення представника відповідача, враховуючи положення ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, та встановлені обставини у справі, суд вважає, що представником відповідача не подано доказів на спростування витрат на правничу допомогу та не доведено неспівмірності витрат на оплату послуг представника позивача з наданими послугами.
Крім того, ч. 5 ст. 137 ЦПК України передбачає право суду, а не обов'язок зменшити розмір витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті.
Представник відповідача, заперечуючи проти заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу, водночас фактично не заявив клопотання про зменшення цих витрат, оскільки його заперечення не містять прохання про таке зменшення, а також розмір суми витрат, до якого відповідач просить їх зменшити, та належно доведених доводів щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, перевіривши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн. не є співмірним зі складністю справи, виконаною роботою (наданими послугами), часом, витраченим на виконання цих робіт (надання послуг), та обсягом наданих послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним.
Суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, що справа не є складною, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.
Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 317, 321, 386, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-268, 272, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати із чужого незаконного володіння Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 автомобіль Opel, модель Astra, 2008 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави 2 370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 12.09.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко