печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55405/24-к
18.12.2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024100000000852 від 20.07.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, директора ТОВ «Валпа», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не інваліда, не депутата, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
19.07.2024 приблизно о 23 год. 22 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «AUDI S4» р.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині бульвару Миколи Міхновського у м. Києві, зі сторони вул. Старонаводницької в напрямку бул. Лесі Українки, зі швидкістю 128 км/год., яка понад вдвічі перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год., одночасно займаючи дві смуги руху (другу та третю з чотирьох наявних в його напрямку).
В цей час, попереду, в попутному напрямку, в межах другої (з чотирьох наявних) смуги проїзної частини бул. Миколи Міхновського, зі швидкістю 40-50 км/год., рухався електроскутер марки «SUNRA Robo-S», VIN НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перевозив в якості пасажира ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 11.10, 12.2, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України:
- пункт 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- пункт 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного;
- пункт 11.10: на дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання;
- пункт 12.2: у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
- пункт 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
- пункт 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «AUDI S4» р.н. НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи що вибір швидкості руху визначається односторонньою вольовою активністю водія, спостерігаючи за показниками спідометру та маючи змогу обрати швидкість руху в межах дозволеної, порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, займаючи одночасно дві смуги руху проїзної частини бул. Миколи Міхновського у м. Києві, будучи зобов'язаним залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу дотримувати безпечної дистанції, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та обрати безпечні прийоми керування, наражаючи на небезпеку інших учасників руху, загрожуючи їх життю та здоров'ю, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, внаслідок чого навпроти буд. № 38 по бул. Миколи Міхновського у м. Києві здійснив зіткнення передньою центральною частиною керованого ним транспортного засобу із задньою частиною електроскутеру марки «SUNRA Robo-S» під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався попереду, в попутному напрямку, в межах другої смуги.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир електроскутера ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КНП «КМКЛ №17», водій електроскутера ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КНП «КМКЛ №17», де 26.07.2024 від отриманих травм помер під час проходження стаціонарного лікування.
Так, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир електроскутера ОСОБА_8 спричинено легке тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: садна (без опису морфології) голови; струс головного мозку; садна (без опису морфології) м'яких тканин нижніх кінцівок та спричинено тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої травми правої стопи: багатоуламковий перелом п'яткової кістки правої стопи.
Також, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_10 спричинено наступні тілесні ушкодження: внутрішньочерепна травма - садна на обличчі, дві забійні рани в тім'яній ділянці, масивний крововилив в м'які тканини голови в лівій лобно-тім'яно-скронево-потиличній ділянці; субдуральна гематома над лівою гемисферою головного мозку (при операції РТЧ виявлено та видалено субдуральну гематому об'ємом 50 см? та при розтині трупа біля 50см?), обмежено- дифузний крововилив під м'яку мозкову оболонку в ділянці правої великої півкулі, крововилив у шлуночки головного мозку, синус-тромбоз, енцефаломаляція великих півкуль та стовбурового відділу мозку, набряк головного мозку з вторинними крововиливами в кортикальній та субкортикальній ділянках. Крововиливи у коренів легень - ознака струсу тіла. Множинні садна на передній поверхні колінних суглобів та на тильній поверхні пальців правої та лівої кисті.
Смерть ОСОБА_10 настала від внутрішньочерепної травми із саднами на обличчі, забійними ранами в тім'яній ділянці, крововиливом в м'які тканини голови; крововиливом під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) над лівою гемисферою головного мозку об'ємом до 100 см?, обмежено-дифузний крововилив під м'яку мозкову оболонку в ділянці правої великої півкулі, крововилив у шлуночки головного мозку, яка ускладнилась синус-тромбозом, набряком головного мозку з вторинними крововиливами у тканину мозку, енцефаломаляцією великих півкуль та стовбурового відділу мозку.
Наявна у ОСОБА_10 внутрішньочерепна травма (комплекс ушкоджень м'яких тканин голови, оболонок та тканини головного мозку) має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя, та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.
Садна в ділянці колінних суглобів та в ділянці пальців правої та лівої кисті мають ознаки легкого тілесного ушкодження.
Наявні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмета(-ів). Характер та локалізація ушкоджень, ознака струсу тіла вказують на утворення їх при мотоциклетній травмі - травмі водія мототранспортного засобу пересування (електроскутера/мотоцикла) при зіткненні його з автомобілем, що рухається. Об'єм, характер та розташування ушкоджень на тілі потерпілого вказують на утворення їх при зіткненні з автомобілем, частинами електроскутера, при падінні потерпілого на дорогу. Ушкодження на кистях (садна) є специфічними для водія мотоцикла, що утворились від дії деталей керування. Ознак переїзду колесами автомобіля через тіло потерпілого не виявлено.
В діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 11.10, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, є причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, в діях водія ОСОБА_4 встановлено порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 12.2 Правил дорожнього руху України.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 11.10, 12.2, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Так, повідомив суду, що 19.07.2024 ,близько 23 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «AUDI S4» р.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині бульвару Миколи Міхновського у м. Києві, зі сторони вул. Старонаводницької в напрямку бул. Лесі Українки, в темний період доби, за відсутності належного освітлення проїзної частини, дивлячись перед маневром в бокове дзеркало, під час перестроювання з правої сторони в ліву, раптово помітив електроскутер марки «SUNRA Robo-S». При цьому він почав гальмувати та скерував автомобіль, вчинивши всі дії для не настання наїзду, але не зміг його уникнути та здійснив зіткнення передньою центральною частиною керованого ним транспортного засобу із задньою частиною електроскутеру марки «SUNRA Robo-S». Швидкість руху не оспорював, зазначив більше 100 км/год. Після події одразу викликав швидку допомогу, надавав допомогу потерпілим. Заявив, що відшкодував грошові кошти потерпілим в рахунок моральної та матеріальної компенсації, оплатив організацію поховання загиблому. У скоєному щиро кається, критично ставиться до скоєного.
Покази ОСОБА_11 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 та середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілої ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, санкцією ч.2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, надав суду зізнавальні покази, подав суду клопотання про розгляд справи в порядку, предбаченому ч. 3 ст. 349 КК України, щиро розкаявся в скоєному, добровільно надавав фінансову допомогу потерпілим ОСОБА_8 та матері загиблого ОСОБА_6 , не залишив рідних без підтримки після скоєного.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 , як особа позитивно характеризується за місцем проживання, не зловживає спиртними напоями, працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, дає критичну оцінку своїм діям.
Також суд визнає за необхідне врахувати думку потерпілих під час вирішення питання щодо призначення покарання.
Так, потерпіла ОСОБА_12 , мати загиблого повідомила суду, про що свідчить її письмова заява та підтверджено у судовому засіданні її представником, що не має претензій до ОСОБА_4 , з зв'язку з чим просила суд суворо не карати останнього та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Крім того, потерпіла ОСОБА_8 в своїй письмовій заяві зазначила про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди. Просила призначити обвинуваченому м'яке покарання, що не пов'язане з позбавленням волі. Її представник у судовому засіданні підтвердив позицію потерпілої.
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, вік, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, позицію потерпілих, які просили не позбавляти обвинуваченого волі, добровільного відшкодування витрат потерпілій та сім'ї загиблого, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.
Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком три роки з визначенням відповідних обов'язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.
Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно до яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значими, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотпримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».
Крім того, судом враховується думка потерпілих, які просили суд суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти його волі, оскільки він дійсно вживав всіх заходів для підтримки сім'ї померлого, потерпілої, щиро каявся і просив неодноразово у них пробачення, замовляв та оплачував організацію поховання загиблого, добровільно відшкодував моральну та матеріальну компенсацію потерпілим.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Положеннями ч.1 ст.56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Разом з тим, цивільні позови у кримінальному провадженні не пред'являлися у зв'язку з добровільним відшкодуванням моральної та матеріальної шкоди ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_8 та матері загиблого - потерпілій ОСОБА_12 , про що свідчать договори та письмові розписки.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався, клопотань про його обрання від учасників процесу не надходило.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року у справі № 761/2721/24 накладено арешт на автомобіль марки «AUDI S4» р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_13 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року у справі № 761/27214/24 накладено арешт на електроскутер марки «SUNRA Robo-S», який належить ОСОБА_10 .
Оскільки з винесенням вироку суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна та вважає за необхідне накладені арешти на вищезазначене майно скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-77, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати у розмірі 25747 (двадцять п'ять тисячі сімсот сорок сім) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки, а саме:
- судова автотехнічна експертиза технічного стану транспортного засобу - 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок;
- судова автотехнічна експертиза технічного стану транспортного засобу - 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок;
- судова інженерно-технічна експертиза - 7572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок;
- судова транспортно-трасологічна та судова автотехнічна експертиза - 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
Арешт майна - автомобіля марки «AUDI S4» р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_13 , накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у спрві № 761/27217/24 від 29.07.2024 року - скасувати.
Арешт майна - електроскутера марки «SUNRA Robo-S», який належить ОСОБА_10 , накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/27214/24 від 29.07.2024 року - скасувати.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1