печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41242/23-ц
"17" грудня 2024 р. м. Київ
Печерський районний суду м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Мхітарян М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Руденко Юрій Олексійович про зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Руденко Юрій Олексійович про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2023 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Руденка Юрія Олексійовича, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.02.2024.
Судове засідання призначене на 12.02.2024 року було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. Дата наступного судового засідання 11.03.2024.
26.02.2024 до суду від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив, із запереченнями проти задоволення позовних вимог.
11.03.2024 у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та надав пояснення. Представник відповідача Абібулаєва Т. Г. у судовому засіданні позов не визнала, оголосила заперечення. У судовому засіданні головуючим суддею була оголошена перерва до 25.04.2024.
25.04.2024 у судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1 та представники відповідача Абібулаєвої Т. Г., судом вирішені заявлені сторонами клопотання, та оголошена перерва до 28.05.2024.
28.05.2024 позивачем до суду подана заява про збільшення позовних вимог.
Судове засідання призначене на 28.05.2024 було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті. Дата наступного судового засідання 28.08.2024.
Судове засідання призначене на 28.08.2024 було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці. Дата наступного судового засідання 27.09.2024.
В судове засідання 27.09.2024 учасники не з'явились, про час, місце та день проведення удового засідання повідомлені належним чином. Позивачпро день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Vider», причини неявки не повідомив.
Представник відповідача до суду подав клопотання про проведення судового засідання у його відсутність. Дата наступного судового засідання 17.12.2024.
27.09.2024 ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про збільшення/зменшення позовних вимог повернуто заявнику.
В судове засідання 17.12.2024 позивач повторно не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Vider», причини неявки не повідомив.
Як визначено у ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення особи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Заяву про розгляд справи за відсутності представника стороною позивача не подано.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Як зазначено вище, позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, неявка позивача має ознаки повторності, заява про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходила.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження причин неявки, відповідно до яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 130, 131, 223, 257, 259, 260, 261, 268, 353, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Руденко Юрій Олексійович про зобов'язання вчинити дії- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Головко Ю. Г.