Справа № 703/6013/24
2/703/1866/24
23 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
08 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 жовтня 2021 року Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №118; стягувати із ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% від розміру прожиткового мінімуму починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення донькою трирічного віку; стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень; стягнути з відповідача витрати понесені нею у зв'язку зі сплатою комісії за послуги банку в розмірі 30 гривень; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 жовтня 2021 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис за №118. Після укладення шлюбу позивач змінила своє прізвище « ОСОБА_3 ». Під час перебування в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 в сторін народилася донька ОСОБА_4 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на виховання дитини та розподіл обов'язків у родині, внаслідок чого між сторонами неодноразово виникали суперечки та сварки, свідками яких була їх дитина. Внаслідок численних скарг, сторони стали зовсім чужими людьми. З метою збереження їх родини позивач неодноразово вживала заходів для уникнення конфліктів у родині, однак після народження дитини сімейні стосунки фактично припинили існування. Спільне господарство, виховання дитини не ведеться. За наведених обставин, шлюб між сторонами носить формальний характер, примирення з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим.
Позивач зазначає, що, на момент народження дитини, вона працювала в КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради на посаді сестри медичної операційного блоку операційного хірургічного центру. Відповідно до наказу №191-ко від 20 листопада 2023 року з 06 грудня 2023 року позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На момент пред'явлення позову не працює. У зв'язку з малим віком дитини, позивач не може працевлаштуватись на іншу роботу, а також не може перервати відпустку по догляду за дитиною і почати знову працювати в міській лікарні. 15 листопада 2023 року Смілянським міськрайонним судом видано судовий наказ (справа №703/5572/23) про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. Після винесення судом рішення про видачу судового наказу відповідач обіцяв давати кошти на її утримання, допомагати їй до того часу, поки вона зможе стати до роботи, однак зазначеної обіцянки не дотримується. Кошти на утримання позивача відповідач не надано. Враховуючи тяжке матеріальне становище, позивач стверджує, що потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку відповідача. Відповідач, крім зобов'язань по сплаті аліментів на утримання спільної з позивачем доньки, не має.
З врахуванням вищевказаних обставин, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 Сімейного Кодексу.
Статтею 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Смілянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис №118, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 12 жовтня 2021 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с.19).
Від вказаного шлюбу позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають спільну малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17 жовтня 2023 року (а.с.12).
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, а відповідач не надав жодних заперечень, що спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на виховання дитини та розподіл обов'язків у родині, внаслідок чого між ними неодноразово виникали суперечки та сварки, свідками яких була їх дитина. Внаслідок численних скарг, сторони стали зовсім чужими людьми. З метою збереження їх родини позивач неодноразово вживала заходів для уникнення конфліктів у родині, однак після народження дитини сімейні стосунки фактично припинили існування. Спільне господарство, виховання дитини не ведеться. За наведених обставин, шлюб між сторонами носить формальний характер, примирення з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяви чи заперечень щодо розірвання шлюбу до суду не надав, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З врахуванням клопотання позивача, після розірвання шлюбу суд залишає їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Крім того, як вбачається з довідки №4798, складеної Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради 23 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно довідки №5338 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 24 жовтня 2024 року Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Смілянської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Відповідно до довідки №01-16/1904 від 12 листопада 2024 року Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Смілянської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.24).
Позивач у своєму позові заявила, а відповідач не надав жодних заперечень, що у зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач перебуває у декретній відпустці, внаслідок чого не має змоги працювати і утримувати себе, при цьому 15 листопада 2023 року Смілянським міськрайонним судом видано судовий наказ (справа №703/5572/23) про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Доказів проживання відповідача спільно з позивачем та їхньою малолітньою донькою, яка не досягла трирічного віку, перебування на утриманні відповідача інших малолітніх та неповнолітніх дітей, а також неможливість надавати зазначену позивачем матеріальну допомогу, матеріали цивільної справи не містять та відповідачем не надані.
Відповідно до ч.2 ст.91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, законодавством України передбачено право жінки-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що жінка, з якою проживає спільна з чоловіком дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить жінці-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд звертає увагу, що заявлений позивачем ОСОБА_1 розмір аліментів, а саме 1/3 всіх видів заробітку відповідача ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50% від розміру прожиткового мінімуму починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення донькою трирічного віку, жодним чином у позовній заяві не обґрунтований та не наведено жодних підстав, які свідчать про можливість відповідача сплачувати даний вид аліментів у заявленому розмірі.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що позивачем не обґрунтовано розмір аліментів, які вона просить стягувати з відповідача на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку, а відповідач не надав до відзиву на позовну заяву та заперечень щодо заявлених позовних вимог, а також враховуючи стягнення з відповідача за судовим наказом аліментів на утримання спільної з позивачем доньки, та відсутність доказів, які б свідчили про можливість сплати відповідачем аліментів на утримання дружини до досягнення донькою трирічного віку в розмірі, який заявлений позивачем, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягувати на користь позивача аліменти на утримання останньої у розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, внаслідок чого заявлена позивачем ОСОБА_1 вимога у даній частині підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №71089979 від 22 жовтня 2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду, за вимогу про розірвання шлюбу, сплачений судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Також, враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою, в частині стягнення аліментів, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Також, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При цьому, банківська комісія - це грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебатування.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що стягненню на користь позивача підлягають виключно судові витрати без врахування комісії, оскільки банк було обрано нею самостійно, та банківська комісія за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, які встановлюються державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов'язковими до сплати. Комісію за обслуговування було стягнуто обраним позивачем банком за надання їй банківської послуги.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 25 січня 2023 року у справі №523/12032/18.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останньої витрат, пов'язаних зі сплатою комісії за послуги банку у розмірі 30 гривень 00 копійок.
Крім того, відповідно до ч.1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
19 жовтня 2024 року між Адвокатським бюро «Сергія Атопкіна» в особі управителя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.16).
Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору, клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п.4.4 вказаного Договору, за результатами роботи бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги та її вартість.
Відповідно до п.4.6 зазначеного Договору, вартість послуг наданих бюро визначається домовленістю сторін та становить 1500 гривень 00 копійок.
Як вбачається з акту виконаних робіт згідно договору про надання юридичних послуг від 19 жовтня 2024 року, який складений 25 жовтня 2024 року адвокатським бюро «Сергія Атопкіна», в особі управителя ОСОБА_6 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , АБ «Сергія Атопкіна» надано наступні послуги згідно договору про надання правової допомоги: підготовлено та передано для погодження позовну заяву про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 ; посвідчено копії документів, які є додатком до позовної заяви; надано 3 усних консультації по питання порядку звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, утриманню неповнолітньої дитини та самої громадянки у разі розірвання шлюбу. Загальна вартість робіт згідно договору про надання правової допомоги від 19 жовтня 2024 року становить 1500 гривень 00 копійок (а.с.18).
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №71090041, ОСОБА_1 перерахувала АБ «Сергія Атопкіна» грошові кошти у сумі 1500 гривень 00 копійок, як оплату за юридичні послуги (а.с.14).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтвердженні витрати позивача ОСОБА_1 на правову допомогу адвоката Адвокатського бюро «Сергія Атопкіна» у розмірі 1500 гривень є співмірними із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, наданими адвокатом обсягом послуг під час підготовки позовної заяви, вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим, з врахування задоволення позовних вимог, у тому числі часткового, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 жовтня 2021 року Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №118.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 08 листопада 2024 року, і до досягнення дитиною - донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок та по оплаті професійної правничої допомоги у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього - 2711 (дві тисячі сімсот одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
У стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних зі сплатою комісії за послуги банку в розмірі 30 (тридцять) гривень 00 копійок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Головуючий Т.В. Ігнатенко