Справа № 509/6233/24
19 грудня 2024 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши матеріали які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 614223 від 23.10.2024 року вбачається, що 23.10.2024 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Авангард, ТОВ «Промтоварний ринок» вул. Базова, 20, торговий павільйон №47333, здійснила продаж однієї пачки цигарок марки «MARSHALL» без марки акцизного збору громадянину ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 , та її представниця адвокат Дідорчук І.І., вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП - не визнала, з підстав викладених у її письмовому клопотанні надісланому на адресу суду 19.12.2024 року.
Вважаю, що провадження до даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
Судом враховується, що при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно забезпечити оптимальний баланс між дотриманням прав і свобод особи, яка притягується до відповідальності, та загальним (публічним) інтересом, який передбачає ефективний захист особистості, суспільства і держави від адміністративних правопорушень.
Таким чином, на думку суду, будь-яке адміністративне правопорушення та санкції за його скоєння повинні бути чітко визначені в законі таким чином, щоб виходячи з його тексту - у випадку необхідності за допомогою тлумачення, що надано судам, - кожен міг передбачити адміністративно - правові наслідки своїх дій або бездіяльності.
В противному випадку може мати місце суперечна правозастосовна практика, яка послаблює гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, підставою притягнення особи, як суб'єкта правопорушення, до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, визначеного відповідною статтею.
Диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається, зокрема, в роздрібній чи оптовій торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП - є працівники торгівлі, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю у діях правопорушника вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Тобто притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП можливе лише працівника торгівлі або громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні (порушення правил торгівлі тютюновими виробами), яка підтверджена належними доказами.
Однак, матеріали справи не місять доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності чи офіційно працевлаштована на посаду реалізатора.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді реалізатора тютюнових виробів ТОВ «Промринок» павільйон №47333.
При цьому, в матеріалах справи міститься ліцензія на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами №15210311202304321 від 01.11.2023 року видана ТОВ «Стандарт Грейн», додаток до Ліцензії на електронно-касовий апарат та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань теж належні суб'єкту господарювання ТОВ «Стандарт Грейн».
А тому не зрозуміло, яке відношення має ОСОБА_1 , яка працює на посаді реалізатора тютюнових виробів ТОВ «Промринок» до ТОВ «Стандарт Грейн». В матеріалах справи не містяться докази того, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Стандарт Грейн» та яке відношення вона має до цього суб'єкта господарювання.
Вчинення діяння за ознаками ч. 1 ст. 156 КУпАП особою, яка не є суб'єктом господарювання, виключає притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яку саме торгівлю (оптову чи роздрібну) здійснювала ОСОБА_1 .
Стаття 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а тому для повного визначення його ознак, мають бути відображені викладення суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Однак, посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення вказана норма закону не дотримана, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на відповідний Закон України чи інший нормативний акт, який був порушений ОСОБА_1 .
Отже, на основі даних таких документів, в розумінні ст. 251 КУпАП, суд не може встановлювати наявність складу адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі та на підставі матеріалів справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП , у зв'язку з чим справа підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 156, 247, 280, 284 КУпАП, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 156 КУпАП - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.М. Гандзій