17.12.2024
Провадження № 2/389/838/24
ЄУН 389/3575/24
(ЗАОЧНЕ)
17 грудня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 568267721 від 28 грудня 2020 року в розмірі 84272 грн. 93 коп. та судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у розумінні положень п.п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, клопотання про розгляд справи за її участю суду не надходили.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - кредитодавцем та ОСОБА_1 - позичальником було укладено договір №568267721 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умовах, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 1.2 Договору, кредит надається строком на 30 днів.
На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 32,94 % річних, що становить 0,09 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.4.1 Договору).
Крім того, ОСОБА_1 була заповнена заявка на отримання грошових коштів в кредит від 28 грудня 2020 року на офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вона указла бажану суму грошових коштів, бажаний строк кредитування, свої персональні дані, номер картки та іншу інформацію, яка дала можливість ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» прийняти рішення про видачу кредиту (а.с. 38).
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV67КА7. Так, 28 грудня 2020 року о 18:13:29 год. відповідач вела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснла кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а.с. 39-40).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором, строк дії до 28.11.2019 (а.с. 57-63).
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020, при цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 68).
31 грудня 2020 року між ними укладено Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021, в зазначеній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (а.с. 69-75).
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с. 79).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду № 31 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2023 року (а.с. 80).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду № 32 від 31 грудня 2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 81).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №127 від 29 березня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 57559 грн.98 коп. (а.с. 83-84)
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчився 04.08.2021 (а.с.86-91).
У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с.95;96).
Відповідно довитягу з Реєстру правв имоги №11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ«Таліон Плюс» до ТОВ«ФК «ОнлайнФінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 84272 грн.00 коп. (а.с. 47-48).
04 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») було укладено Договір факторингу№0409/24, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №568267721 від 28 грудня 2020 року перейшло до ТОВ «ЮНІТКАПІТАЛ» (а.с. 111-113).
Всупереч умовам кредитного договору №568267721 від 28 грудня 2020 року відповідач свої кредитні зобов'язання не виконує в належний спосіб.
Із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 568267721 від 28 грудня 2020 року, сформованого первісним кредитором (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), вбачається, що заборгованість відповідача нараховано станом на 29 березня 2021 року у розмірі 57074 грн. 29 коп., з яких заборгованість по кредиту 22000 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 37122 грн. 98 коп. (а.с. 115-117).
Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 568267721 від 28 грудня 2020 року, сформованого ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що заборгованість відповідача станом на 23 травня 2021 року нараховано вже у розмірі 84272 грн. 93 коп., з яких заборгованість по кредиту 21025 грн. 42 коп.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 63247 грн. 51 коп. (а.с. 118-119).
Отже, всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на день відступлення права вимоги 02 лютого 2021 та ТОВ «Таліон Плюс» станом на день відступлення права вимоги 31 липня 2021 року. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченоу ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунок позивача.
Суд вважає встановленим факт укладання кредитного договору та факт отримання грошових коштів на умовах, узгоджених сторонами договору, оскільки матеріали справи містять докази підписання відповідачем кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та отримання кредитних коштів відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до положеньст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згіднозі ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним факт переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а згодом і до ТОВ «Юніт Капітал».
Отже, підсумовуючи викладене вище, судом встановлено, що відповідач отримавши кошти за вищевказаними кредитним договором заборгованість за ними не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов'язаний був повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом. Позивачу відступлено право вимоги за вказаними кредитними договорами, а отже відповідач зобов'язана провести виконання зобов'язань на користь нового кредитора.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою .
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ « Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с.121-123); копію протоколу погодження вартості до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року (а.с. 124) із переліком послуг та їх вартість, які надає адвокатське бюро «Тараненко та партнери»; копію додаткової угоди № 1 від 09 вересня 2024 року до договору про надання правничої допомоги 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року (а.с. 125-128); акт прийому-передачі наданих послуг до Договору 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року з якого вбачається, що вартість послуг надана адвокатським бюро «Тараненко та партнери» при подачі даної позовної заяви становить 6000 грн..
Із наданих документів вбачається, що загальна вартість наданих послуг з примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 6000 грн.
Проаналізувавши детальний опис виконаних робіт, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правничу допомогу у заявленому розмірі.
У відповідності до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279, 282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість за Договором кредитної лінії №568267721 від 28 грудня 2020 року в сумі 84272 (вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (швсть тисяч) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: вулиця Рогнідинська, буд.4 А, офіс 10, місто Київ, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В. Берднікова