Справа № 375/2157/24
Провадження № 3/375/1362/24
23 грудня 2024 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В.П.., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від батальйону № 2 полку ПП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.12.2024 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:
-серії ЕПР1 № 186193 від 01.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, справа № 375/2157/24 (провадження № 3/375/1362/24)
-серії ЕПР1 № 186184 від 01.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, справа № 375/2158/24 (провадження № 3/375/1363/24)
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Із урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що два адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення підлягають об'єднанню в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки СМС-повідомленням на номер телефону, який він вказав у заяві на отримання судових повісток в електронному вигляді, колопотаня про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо ч. 5 ст. 126 КУпАП
Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини 5 статті 126 КУпАП, є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП правопорушення встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186193 від 01.12.2024, відповідно до якого 01.12.2024, об 11 годині 12 хвилин по вул. Академіка Корольова,6 в с. Запруддя Білоцерківського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом G-MAX, не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова від 08.03.2024;
постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27.09.2024 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років;
довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 03.12.2024, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 08.03.2024;
Факт керування транспортним засобом підтверджується також даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск у файлі clip-0 з 11.19 год запису за місцевим часом.
За таких обставин суддя вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 пп. «а» п. 2.1 ПДР та скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо ч. 2 ст. 130 КУпАП
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 186184 від 01.12.2024, о 01.12.2024, об 11 годині 12 хвилин по вул. Академіка Корольова,6 в с. Запруддя Білоцерківського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом G-MAX з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколого відмовився.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проводився із виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. З результатами акту ОСОБА_1 погодився.
Факт ркерування транспортним засобом підтверджується також даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск у файлі clip-0 з 11.19 год запису за місцевим часом, о 11.21 зафіксовано відмову водія пройти оглядна стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до довідки щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 03.12.2024, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП 22.12.2023;
Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини 2 статті 130 КУпАП, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи у сукупності порядок дій працівника поліції під час оформлення матеріалів при виявленні у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та проведення огляду правопорушника на стан сп'яніння, приходжу до висновку, що працівником поліції дотримано процедуру встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, тобто, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольногосп'яніння.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність подій адміністративних правопорушень та вини ОСОБА_1 у їх вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Найбільш серйозне правопорушення із числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП. Отже стягнення має бути накладено у межах санкції цієї частини статті.
Санкцією ч.5 статті 126 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Як було встановлено суддею, постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27.09.2024 по справі № 375/1029/24 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Станом на 23.12.2024 невідбута частина покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить 4 роки 2 місяці.
Отже, невідбуту частину вказаного покарання слід приєднати до призначеного покарання по даній справі.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі статтею 34 КУпАП, суддею не встановлено.
Обставин, що згідно зі статтею 35 КУпАП, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Суддя звертає увагу на позицію висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023 року, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суду» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вказаний правовий висновок, а також враховуючи, що ні Глава 3 та 4 КУпАП, ні ст. ст. 126, 130 КУпАП не містять жодних обмежень чи заборони щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суд враховуючи принцип справедливості та принцип рівності всіх перед законом, а також з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобіганню вчинення нових правопорушень, дійшов висновку про необхідність призначення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 5 ст 126 КУпАП.
Оскільки матеріали справи не містять доказів належності на праві власності скутера саме ОСОБА_1 , суддя вирішив не вилучати вказаний транспортний засіб, адже вилучення, (навіть оплатне), майна, яке не належить правопорушнику, а іншій непричетній до правопорушення особі, не відповідатиме закону.
У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір, у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 36, 40-1, 126 ч. 3, 251-252, 268, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 375/2157/24 (провадження № 3/375/1362/24) № 375/2158/24 (провадження № 3/375/1363/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 статті 126 та ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Присвоїти об'єднаній справі загальний номер: 375/2157/24 (провадження № 3/375/1362/24)
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати донього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот гривень) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081300).
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27.09.2024 по справі № 375/1029/24, та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років 2 (два) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко
Дата набрання постановою законної сили "____"___________2024 р.
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"___________2024 р.