Справа № 357/1094/18
1-кп/357/222/24
про звільнення від кримінальної відповідальності
19 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання захисника ОСОБА_3 , про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження № 12017110030004759, яке внесене до ЄРДР 07 вересня 2017 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України та стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України,
в частині обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київська область, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року, за ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, від відбування якого звільнений, із застосуванням ст. 75, 104 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
захисника (в режимі відеоконференції) - адвоката ОСОБА_9 ,
своє клопотання захисник ОСОБА_3 заявив у зв'язку з тим, що з моменту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення та по даний час сплили строки передбачені п. 3 ч. 2 ст. 106 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 , якому роз'яснена суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти цього, підтримав заявлене захисником ОСОБА_3 клопотання.
Інші учасники судового провадження проти клопотання захисника ОСОБА_3 не заперечували.
Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, групою осіб без попередньої змови між собою.
Згідно з пред'явленим йому обвинуваченням, ОСОБА_4 у ході проведення спільного відпочинку з ОСОБА_10 та іншою особою, 07 вересня 2017 року близько 02 години ночі неповнолітній ОСОБА_4 , маючи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, знаходячись на проїжджій частині поруч із пішохідним переходом, який розташований напроти зупинки громадського транспорту «Транзит», по вул. Заярській, що на мосту через річку «Рось» в напрямку масиву Таращанський м Біла Церква Київської області, умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито висловив вимогу до потерпілого ОСОБА_10 про негайне надання банківської карти останнього, на рахунку якої були грошові кошти, за участі іншої особи, який розуміючи суспільну небезпечність дій ОСОБА_4 , спираючись не незаконні дії останнього та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, без попередньої змови групою осіб, умисно з корисливих мотивів, маючи за мету незаконне збагачення за рахунок чужого майна, незаконно відкрито групою осіб заволодів - витягнув із правої кишені джинсів потерпілого ОСОБА_10 гаманець із шкіри чорного кольору вартістю 359 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 39 гривень, а з лівої кишені кофти потерпілого
ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Doogee X5», біло - чорного кольору вартістю 1568 гривень, зі стартовими пакетами мобільного оператора «Лайф», які матеріальної цінності не становлять, зірвав із спини потерпілого рюкзак із тканини, який матеріальної цінності не становить, в якому знаходились чоловічі кросівки із шкіри чорного кольору вартістю 485 гривень.
Після цього, неповнолітній ОСОБА_4 разом із іншою особою із місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 2451 гривень.
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України є тяжким злочином.
Згідно з ч. 1 ст. 106 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 106 КК України, щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: сім років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно з практикою Великої палати Верховного Суду, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення (постанова від 02 лютого 2023 року у справі ЄУН 735/1121/20).
Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, за загальним правилом, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло сім років і ця особа не вчинила інший злочин, не ухилялася від досудового розслідування або суду.
Судом обставин, які передбачені в ч. 2, 3 ст. 49 КК України не установлено.
Судом установлено, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, з урахуванням періоду коли він перебував у розшуку з 05 грудня 2023 року до 08 лютого 2024 року (65 (шістдесят п'ять) днів), пройшло більше семи років.
Отже, суд вважає, що наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 2 ст. 106 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12017110030004759, яке внесене до ЄРДР 07 вересня 2017 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України та стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, в частині обвинувачення ОСОБА_4 суд закриває.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про відшкодування матеріальної шкоди суд залишає без розгляду в частині вимог до ОСОБА_4 , оскільки положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України, визначено, що вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливе лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а не у разі закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 49, 106 КК України, ст. 129, 284 КПК України, суд
клопотання захисника ОСОБА_3 , про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження, - задовольнити.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 106 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12017110030004759, яке внесене до ЄРДР 07 вересня 2017 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України та стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, - закрити, в частині обвинувачення ОСОБА_4 , у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 , про відшкодування майнової шкоди, - залишити без розгляду, в частині вимог до ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, у порядку встановленому законом, протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України вручити учасникам судового провадження копію повного тексту ухвали в день її проголошення.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11