Справа № 210/5466/24
Провадження № 1-в/210/831/24
іменем України
23 грудня 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2023 року угоду про визнання винуватості від 27.11 2023 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Криворізької північної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023041730001579 від 11.11.2023 року - затверджено. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.11.2023 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробувальним строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. У відповідності за ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2024 року визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ст.71 ОСОБА_3 із застосуванням положень ст. 72 КК України, невідбуте ним покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком та остаточно до відбування визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця. Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту в порядку виконання цього вироку.
Вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 року затверджено угоду про визнання винуватості від 18 квітня 2024 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді п'яти років трьох місяців позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 15 квітня 2024 року.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинене діяння 06.08.2023 року, сума матеріального збитку складає 4654,05 гривень.
З вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинене діяння 31.03.2024 року, сума матеріального збитку складає 4915,52 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2023 на рівні 2684,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2023 рік, становить 1342,00 грн (2684,00 грн *50% = 1342,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2023 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2684,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2024 на рівні 3028,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2024 рік, становить 1514,00 грн (3028,00 грн *50% = 1514,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2024 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 3028,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Відтак, за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.12.2023 року ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 4654,05 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Крім того, за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2024 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 309 КК України, яка не підпадає під дію Закону № 3886?IX.
Крім того, за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 року ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 4915,52 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1