Справа № 210/6286/24
Провадження № 1-в/210/1022/24
іменем України
23 грудня 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року визнано винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч. 1 ст. 121 КК України п'ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком три роки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк знаходження його під вартою з 29 жовтня 2019 року по 14 січня 2020 року включно.
22.04.2020 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року відносно ОСОБА_4 , якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України скасовано в частині призначення покарання. Призначено ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з взяття його під варту в порядку виконання вироку. В іншій частині вирок залишено без змін.
24.05.2021 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 3 (три) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року, який було скасовано в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 22.04.2020 року та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 20.10.2020 року. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 час знаходження його під вартою з 20.10.2020 року до 24.05.2021 року включно.
18.12.2023 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_7 про зарахування ОСОБА_4 в строк відбуття покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 року періоду попереднього ув'язнення задоволено. Зараховано засудженому ОСОБА_4 в строк відбуття покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 року, період попереднього ув'язнення - з 29 жовтня 2019 року по 14 січня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Новомосковськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 року встановлено, що ОСОБА_4 визнано винним за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за вчинене діяння 26.05.2016 року, сума матеріального збитку становить 1250,00 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2016 на рівні 1378,00 гривня. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2016 рік, становить 689,00 грн (1378,00 грн *50% = 689,00 грн.),а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2016 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 1378,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом№3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Відтак, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 121 КК України, яка не підпадає під дію Закону № 3886-IX.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року, який було скасовано в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 22.04.2020 року, за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з взяття його під варту в порядку виконання вироку.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання період попереднього ув'язнення - з 29 жовтня 2019 року по 14 січня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1