20 грудня 2024року м. Київ
Справа № 757/15896/23
Провадження: № 22-ц/824/19085/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Соколової В. В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бачинського Остапа Михайловича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф»
на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Плохотнюк К. Г.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту,
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року позов ТОВ «Артеміда-Ф»задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість договором позики № 87933352 від 23.11.2019 у розмірі 19 412,24 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 801 грн, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 21 213 грн 24 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким судовими рішенням, адвокат Бачинський О. М. в інтересах ТОВ «Артеміда-Ф» направив 18 листопда 2024 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Бачинського О. М. в інтересах ТОВ «Артеміда-Ф» на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року залишено без руху та надано строк для подання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та подання доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасниками справи.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, що апеляційна скарга на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року подана скаржником 19 листопада 2024 року, тобто, з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на те, що повний текст рішення отримано 12 травня 2024 року на електронну пошту. Зазначив, що 14 травня 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» подало заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року. Повний текст ухвали адвокатом Бачинським О. М. було отримано 18 жовтня 2024 року.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважав, що підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами відсутні, оскільки з апеляційної скарги убачається, що адвокат Бачинський О. М. оскаржує саме заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року в частині розподілу судових витрат, а не ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року, якою відмовлено у розподілі судових витрат.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано адвокату Бачинському О. М. в інтересах ТОВ «Артеміда-Ф» 12 грудня 2024 року на вказану ним в апеляційній скарзі електронну адресу та до підсистеми «Електронний суд» (а. с.171).
16 грудня 2024 року адвокат Бачинський О. М. в інтересах «ТОВ «Артеміда - Ф» направив через систему «Електронний суд» до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження у справі.
Заява обґрунтована тим, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не надав оцінку обумовленими сторонами підпунктам 4. 2, 4. 4 Договору про надання правової допомоги. З урахуванням цих обставин адвокат Бачинський О. М. в інтересах «ТОВ «Артеміда - Ф» подав заяву про ухвалення додаткового рішення . Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року було відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Ураховуючи те, що вказану ухвалу скаржник отримав 18 жовтня 2024 року, то вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, оскільки у разі задоволення поданої ним заяви були б відсутні підстави для оскарження рішення.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях зауважував, що норми, які регулють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ( рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2020 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України»).
Як убачається із матеріалів справи, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року ухвалене за відсутності учасників справи, тобто, останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 15 березня 2024 року.
Однак, з апеляційної скарги убачається та не заперечується скаржником, що копію заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва адвокат Бачинський О. М. отримав 12 травня 2024 року.
Ураховуючи те, що повне рішення суду не було вручено у день його складення, відповідно строк на апеляційне оскарження заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року для адвоката Бачинського О. М. в інтересах ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» розпочався з дати отримання копії рішення, а саме 12 травня 2024 року та закінчився 11 червня 2024 року.
Отже, доводи скаржника про те, що строк на апеляційне оскарження розпочався з моменту отримання ухвали Голосіївського районного суду, якою було відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, оцінюється критично, адже предметом оскарження є заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року в частині розподілу судових витрат, а не ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року, якою відмовлено у розподілі судових витрат.
Ураховуючи вищевикладене, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави такого пропуску суд визнає неповажними та такими, що об'єктивно не перешкоджали вчинити відповідну процесуальну дію, а тому відсутні підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Отже, згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Бачинського О. М. в інтересах ТОВ «Артеміда-Ф» на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Бачинського Остапа Михайловича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: В. В. Соколова
В. А. Нежура